Відкриття і ведення банками рахунків клієнтів у національній валюті

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1205

Основною передумовою здійснення безготівкових розрахунків є відкриття банками рахунків клієнтів у національній та іноземній валютах.

Банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним особам і фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представ­ництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підпри­ємств, виборчим фондам, іноземним інвесторам, фізичним особам. Комерційні банки відкривають та обслуговують у національній

валюті рахунки таких типів:

– поточні;

– депозитні (вкладні);

2 поточні бюджетні рахунки.

Клієнти мають право вільного вибору банку для відкриття власного рахунка (за умови згоди на це самого банку).

Порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валю регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використай і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвбР дженою постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. За № 492.

На сьогодні немає жодних обмежень стосовно кількості банківких рахунків, що їх можуть відкривати клієнти.

Для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів операй з ними юридичні особи-резиденти та їхні підрозділи, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності відкривають у банках поточні рахунки. Поточні бюджетні рахунки відкриваться підприємствам, установам, організаціям, які утримуються за пахунок бюджетів. До поточних рахунків також належать:

1 рахунки зі спеціальними режимами їх використання, що від-коиваються у випадках, передбачених законами України або рі­шеннями Кабінету Міністрів України;

2 карткові рахунки (картрахунки).

Для відкриття поточних рахунків і поточних бюджетних рахун­ків підприємства зобов'язані надати банківським установам такі документи:

– заяву на відкриття рахунка встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера (якщо в штаті посади головно­го бухгалтера немає, заяву підписує тільки керівник);

– копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства в ор­гані виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювач ти державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

– копію зареєстрованого статуту (положення), завірену нотарі­усом або реєструючим органом;

– картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпоря­дження рахунком та підписання розрахункових документів, заві­рену нотаріально або вищою організацією в установленому по­рядку У картку також уводиться зразок відбитка печатки підпри­ємства;

– копію документа, що підтверджує взяття підприємства на

податковий облік, засвідчену податковим органом або нотарі­ально;

– довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

– копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державго реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;

– копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально чи органом, який видав страхове свідоцтво.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію осіб які відкривають поточний рахунок, і робить у присутності цих осіб копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, які міс­тять таку інформацію: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, дату народження, серію та номер паспорта або документа, що його замінює, дату видання та найменування органу, що видав до­кумент, дані про місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, а також копію документа, виданого органом дер­жавної податкової служби, що свідчить про присвоєння фізичній особі ідентифікаційного номера платника податків. Ці копії засвід­чуються підписами уповноваженого працівника банку, котрий здійснює ідентифікацію клієнта, як такі, що відповідають оригіна­лові, і зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунка.

Рахунки відкриваються з письмового дозволу керівника устано­ви банку, що проставляється на заяві про відкриття рахунку

З документів які вимагаються від клієнтів банку в разі відкриття рахунків відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, формується справа з юридичного оформлення рахунка, як зберігається банком протягом п'яти років після закриття рахунка .

У разі відкриття всіх видів рахунків (окрім рахунків фізичних осіб та іноземних офіційних представництв) комерційний банк зобов'язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка протягом трьох робочих днів від дня відкриття рахунка. Таке повідомлення надсилається також до Національного банку України для долучення клієнта до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

З юридичною особою укладається договір про розрахунково-касове

обслуговування, в якому передбачено всі умови розрахунково- касового обслуговування та розмір комісійної винагороди за надання банківських послуг і обслуговування платіжного обороту.

Одночасно з відкриттям рахунку юридичній особі видається чекова книжка для оформлення видаткових операцій з готівкою.

Національний банк України встановив окремий порядок від­криття і ведення рахунків у національній валюті іноземним органі­заціям та установам. Комерційні банки можуть відкривати таким клієнтам рахунки типу «Н» і типу «П». Однією з головних умов від­криття цих рахунків є наявність індивідуальної ліцензії територіаль­ного управління НБУ на відкриття рахунка того чи іншого типу.

Рахунок типу «Н» відкривається:

– іноземним дипломатам, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їхнім філіям, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

– представництвам іноземних банків;

– представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні та не провадять підприємницької діяльності на українській території.

Встановлено певний порядок функціонування таких рахунків щодо операцій із зарахування та списання коштів. На рахунок типу «Н» можуть бути зараховані кошти:

– від продажу на міжбанківському валютному ринку України іземної валюти, отриманої від відповідного органу іноземної Ржави чи юридичної особи-нерезидента;

– платежі, отримані за надані консульські послуги, зокрема і в готівковій формі;

– находження за нарахованими процентами за залишками коштів на цьому рахунку;

– надходження від продажу на території України майна, що ца

лежить представництву.

Кошти, що надійшли на рахунок типу «Н», можуть бути використані його власником для:

– розрахунків, пов'язаних з утриманням установи або представництва (оплата праці, орендна плата, обслуговування обладнання і техніки, поточний ремонт приміщення тощо);

– страхування об'єктів, що належать представництву, а також

його працівників;

– перерахування благодійних внесків на користь юридичних

осіб-резидентів;

• здійснення програм і проектів міжнародної допомоги.

Рахунок типу «П» відкривається постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяль­ність нерезидента на території України.

Рахунок типу «П» використовується його власником відповідно до правил, установлених для поточних рахунків резидентів України. Отож, за цим рахунком можуть проводитися будь-які розрахункові операції, не заборонені чинним українським законодавством. Виня­ток становлять лише операції з купівлі іноземної валюти на міжбан-ківському валютному ринку України. Так, кошти з рахунка типу «П» можуть бути використані його власником для купівлі іноземної ва­люти з метою її подальшого перерахування тільки на:

1 ) рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої пред­ставляє на території України власник рахунка, на суму коштів:

а) отриманих унаслідок здійснення в Україні операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг);

б) нарахованих процентів за розміщеними депозитами і за за­лишком коштів на цьому рахунку;

в) залишку на рахунку (після сплати обов'язкових податків і пла­тежів) у разі припинення діяльності на території України;

2) власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України для використання на:

а) оплату праці працівників-нерезидентів;

б) виплату коштів на відрядження за кордон;

в) представницькі витрати за кордоном відповідно до чинно законодавства України.

Під час реорганізації підприємства (злиття, приєднання, перетворення), а також у разі проведення перереєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності, викликаної зміною його назви, організаційно -правової форми діяльності, форми власності, рахунок закривається.

Поточні рахунки закриваються в установах банку:

1) на підставі заяви власника рахунку;

2) на підставі рішення органу, на якого законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

3) на підставі відповідного рішення суду про ліквідацію підпри­ємства;

4) на підставі рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної пеєстрації суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою;

5) на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи договором між установою банку та власником рахунку.

Установа банку може в порядку, визначеному чинним законодав­ством, закрити поточні рахунки юридичних осіб, їхніх відокремлених підрозділів, фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, як­що операції за цими рахунками не здійснюються протягом 30 днів.

За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні опе­рації за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове спи­сання коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок підпри­ємства, зазначений у заяві, тощо). При цьому датою закриття ра­хунка вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

У день закриття рахунка банк зобов'язаний видати клієнтові довідку про закриття рахунка.