Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Про визнання Павленка Андрія Васильовича обмеженим у діє­здатності


Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 292


Страховий ринок - частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього.

Головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.

Об'єктивна необхідність виникнення та розвитку страхового ринку зумовлюється наявністю суспільної потреби у страхових послугах та наявністю страховика, здатного їх задовольнити.

Обов'язковими умовами функціонування страхового ринку є:

• наявність попиту на страхову продукцію;

• наявність страховиків, здатних задовольнити цей попит.

Страховий ринок є складною системою, що складається з різних ланок. Він забезпечує обмежений зв'язок між страховиком і страхувальником. Тут відбувається суспільне визнання страхової послуги. Первинним економічним законом функціонування страхового ринку є закон попиту і пропозиції.

Структура страхового ринку може бути охарактеризована в інституційному і територіальному аспектах.

В інституційному аспекті вона представлена акціонерними, державними і кооперативними страховими організаціями, суспільствами взаємного страхування.

В територіальному аспекті можна виділити:

• місцевий (регіональний) страховий ринок;

• національний (внутрішній) страховий ринок;

• світовий (зовнішній) страховий ринок.

В залежності від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна виділити страхові ринки:

• внутрішній — місцевий ринок, в якому є безпосередній попит на страхові послуги, що тяжіє до задоволення конкретними страховиками;

• зовнішній — ринок, що знаходиться за межами внутрішнього ринку і тяжіє до суміжних страхових організацій, як в даному регіоні, так і за його межами;

• міжнародний — означає пропозиція і попит на страхові послуги в масштабах світового господарства.

Організаційна структура страхового ринку:

1. Страхове товариство або страхова компанія, де відбувається формування страхового фонду. Свої стосунки з іншими страховиками економічно відокремлені страхові товариства будують на основі співстрахування та перестрахування.

2. Страхові товариства можуть об'єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об'єднання для координації діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Вони не мають права займатися страховою діяльністю.

Згідно із статтею 7 ЗУ «Про страхування» учасниками страхового ринку є:

1. страховики, перестраховики;

2. страхові посередники;

3. страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі;

4. актуарії;

5. об’єднання страховиків;

6. об’єднання перестраховиків;

7. об‘єднання страхових посередників;

8. професійні об‘єднання актуаріїв.

Страхові агенти та страхові брокери — страхові посередники,— через яких страховики здійснюють страхову діяльність. Страхове законодавство визначає їхні функції таким чином:

- консультування;

- експертно-інформаційні послуги;

- підготовка, укладення та супровід договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань відповідно із страхувальником або перестрахувальником;

- інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності (укладання договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери — громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності і здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку за винагороду від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика. Страхові брокери — громадяни, які не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Актуарії - спеціалісти з оцінки ризиків, фінансові аналітики і консультанти у сфері страхування, які застосовує на практиці актуарну математику. Офіційно вповноважена особа, яка має відповідну фахову підготовку та обчислює страхові тарифи. На актуарія покладається відповідальність за те, щоб страхові фонди були достатніми на той момент, коли страховику доведеться виконувати свої зобов'язання за договорами страхування.

 

Совокупный спрос и факторы его определяющие

Основными экономическими субъектами национального рынка являются государство, домашние хозяйства и фирмы (предприятия). Государство обеспечивает население и фирмы общественными благами, осуществляет закупки товаров и услуг, а также выплачивает государственным служащим заработную плату. Фирмы выпускают продукцию и услуги, выручают за это деньги и предъявляют спрос на рабочую силу. Домашние хозяйства предлагают рабочую силу и денежные ресурсы, получают за них вознаграждение и предъявляют спрос на продукцию фирм. Таким образом, национальный рынок функционирует в виде:

- рынка товаров и платных услуг;

- рынка денег и ценных бумаг;

- рынка труда.

На каждом из этих рынков взаимодействуют между собой совокупный спрос и совокупное предложение, а также устанавливается равновесие между ними.

Совокупный спрос – это спрос на общий объем товаров и услуг, который может быть предъявлен при данном уровне цен.

Кривая совокупного спроса AD (от англ. aggregate demand) (рис.11.1) показывает количество товаров и услуг, которое потребители готовы приобрести при каждом возможном уровне цен.

 
 

 


 

 

Рис.11.1. Кривая совокупного спроса и ее изменение

 

Нисходящая форма кривой AD указывает на то, что чем ниже уровня цен, тем более реальный объем национального производства, который будет куплен.

Совокупный спрос, находясь в обратной зависимости от цены снижается под влиянием ряда факторов. К ним относятся следующие:

1. «Эффект процентной ставки», т.е. цены использования ссуды. Когда уровень цен повышается, повышаются и процентные ставки, а возросшие процентные ставки, в свою очередь, приводят к сокращению потребительских расходов и инвестиций. Дело в том, что большая часть покупок товаров длительного пользования и инвестиционных товаров осуществляется за счет заемных средств. Рост общего уровня цен приводит к увеличению спроса на кредитные ресурсы, повышению процентной ставки, сокращению спроса со стороны домашних хозяйств и предпринимателей. Низкий же уровень цен способствует снижению процентной ставки и тем самым стимулирует рост потребления и инвестиций, а, следовательно, и совокупного спроса;

2. «Эффект кассовых остатков», или «эффект богатства» проявляется в изменении реальной стоимости и покупательной способности финансовых активов и доходов населения. Так, снижение цен будет способствовать росту реальных доходов и росту совокупного спроса, инфляция, наоборот, будет снижать покупательную способность домашних хозяйств и совокупный спрос;

3. «Эффект импортных закупок» имеет место при изменении соотношения цен на отечественные и иностранные товары. Если цены на товары внутри страны растут, их экспорт становится более дорогим и проблематичным, вместе с тем увеличивается спрос на более дешевые импортные товары. В результате объем чистого экспорта уменьшится, как и совокупный спрос. Увеличение же экспорта и снижение импорта будет способствовать росту совокупного спроса.

Чтобы понять, что приводит к изменению в объеме национального выпуска, следует отличать изменения в объеме спроса на национальный продукт, вызванные изменениями в уровне цен, от изменений в совокупном спросе, вызванных изменениями одного или нескольких неценовых факторов совокупного спроса. К неценовым факторам совокупного спроса относятся:

- изменения в потребительских расходах (благосостояние потребителя, ожидания потребителя, задолженность потребителя, налоги);

- изменения в инвестиционных расходах (процентные ставки, ожидаемые прибыли от инвестиций, налоги с предприятий, используемая технология, избыточные мощности);

- изменения в государственных расходах;

- изменения в расходах на чистый объем экспорта (национальный доход в зарубежных странах, валютные курсы).

Таким образом, изменение ценового фактора на графике характеризуется движением точки по кривой AD и отражает изменение совокупного спроса в зависимости от динамики общего уровня цен. Изменение одного или нескольких неценовых факторов отражается сдвигом кривой AD влево или вправо и сопровождается изменениями в совокупном спросе (рис.11.1). Если оно способствует увеличению совокупного спроса, кривая от линии AD смещается к AD1; если неценовые факторы ограничивают совокупный спрос, кривая смещается влево к AD2.

 


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Про визнання недійсним правочину, укладеного неповнолітнім Бондаренко Іваном Петровичем і Шевченко Іваном Васильовичем, який мешкає за адресою... | Зразок посвідчення опікуна
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | <== 9 ==> | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2018 год . (0.15 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.15 сек.