Власність ветеринарних фахівців, ветеринарних установ і організацій, оренда ветеринарного майна

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1285

Власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Ветеринарний лікар-власник може за своїм розсудом робити у відношенні належного йому майна будь-які дії, які не суперечать закону: відчужувати своє майно у власність іншим особам; передавати їм, залишаючись власником; віддавати майно в заставу; передавати в довірче керування іншій особі і т.д.

В Україні визнаються приватна, державна й муніципальна форми власності.

Громадяни (у тому числі ветеринарні лікарі) і юридичні особи (у тому числі ветеринарні установи) мають право придбати у власність будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, встановлених законом. Кількість і вартість майна, що знаходиться у власності, не обмежуються. Комерційні і некомерційні ветеринарні установи, крім установ, які фінансуються власником, є власниками майна, переданого їм як внески, а також майна, придбаного ними на інших підставах.

Ветеринарні асоціації, союзи ветеринарних лікарів, інші суспільні і релігійні організації є власниками придбаного ними майна. Державною власністю в Україні є майно, що належить на праві власності Україні. До державної власності належать: земля, інші природні ресурси, що не знаходяться у власності громадян, юридичних осіб або муніципальних утворень, а також засоби відповідного бюджету й інше державне майно, не закріплене за державними підприємствами й установами.

Майно, що належить на праві власності міським, сільським поселенням, а також іншим муніципальним утворенням, є муніципальною власністю.

До речових прав фізичних осіб (у тому числі ветеринарних лікарів) належать: право довічного наслідуваного володіння земельною ділянкою; право постійного користування земельною ділянкою; право господарського управління майном; право оперативного керування майном.

Майно, що знаходиться в державній чи муніципальній власності, може бути передано його власником у власність ветеринарних лікарів і ветеринарних установ у порядку, передбаченому Законом про приватизацію державного і муніципального майна.

Право власності фізичної особи здобувається:

– на нову річ, виготовлену чи створену цією особою для себе з дотриманням законів та інших правових актів;

– плоди, продукцію, доходи, отримані в результаті використання свого майна;

– майно іншого власника купівлею-продажем, обміном, даруванням, спадкуванням;

– майно, що не має власника (якщо власник невідомий чи відмовився);

– житло, дачу, гараж – після внесення свого пайового внеску;

– знову створюване нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, після такої реєстрації;

– знову придбані речі – після оформлення договору на передачу;

– безхазяйні речі – після закінчення одного року з дня постановки на облік за рішенням суду;

– речі, знайдені в приміщенні, на транспорті й інших місцях, – після закінчення 6 міс., якщо власник не з'явився за цей час;

– бездоглядні тварини – після закінчення 6 міс., якщо їхній власник не буде виявлений чи сам не заявить про своє право.

Підставами для припинення права власності фізичної особи (у тому числі ветеринарного лікаря) є:

– відмовлення від права власності, загибель чи знищення майна;

– утрата права власності на майно, примусове його вилучення у випадках, коли за підставами, передбаченими законом, виробляється звертання стягнення на майно по зобов'язаннях;

– відчуження майна, що у силу закону не може належати певній особі;

– відчуження нерухомого майна в зв'язку з вилученням ділянки;

– викуп культурних цінностей, які безгосподарно утримуються, домашніх тварин;

– реквізиція;

– конфіскація;

– відчуження майна у випадках незаконного володіння.

Власність фізичних осіб може бути загальною, частковою, спільною. Майно, що знаходиться у власності двох чи декількох осіб, належить їм на праві загальної власності. Воно може також знаходитися в загальній власності з визначенням частки кожного з власників (наприклад, членів ветеринарного товариства) чи без визначення таких (наприклад, спільна власність сім’ї на майно, нажите під час шлюбу).

Майно селянського (фермерського) господарства належить його членам на праві спільної власності, якщо законом чи договором між ними не встановлене інше.

Оренда ветеринарного майна здійснюється за договором, відповідно до якого орендодавець зобов'язується надати орендарю майно за плату в тимчасове володіння чи в тимчасове користування.

Об'єктами оренди ветеринарного майна можуть бути: ветеринарна лікарня, ділянка, амбулаторія, інші будинки і спорудження ветеринарного призначення, ветеринарне устаткування, транспортні засоби й інші речі, що не втрачають своїх натуральних властивостей у процесі їхнього використання (неспоживані речі).

У договорі оренди мають бути зазначені дані, що дозволяють виразно встановити майно як об'єкт оренди.

Орендодавцем є власник майна й уповноважені власником особи: власник ветеринарної клініки, керівник сільськогосподарського підприємства, головний ветеринарний лікар району і т.д.

Договір оренди укладається в письмовій формі і підлягає державній реєстрації. Термін оренди визначається в договорі. Орендодавець надає орендарю майно в гарному стані разом з необхідними принадлежностями і документами.

У разі виявлення недоліків орендованого майна орендар вправі зажадати:

– безоплатного усунення цих недоліків;

– розмірного зменшення орендної плати;

– відшкодування своїх витрат на усунення недоліків;

– утримання таких витрат із суми орендної плати;

– дострокового розірвання договору.

Орендодавець може замінити майно з недоліками аналогічним майном у гарному стані чи безоплатно усунути недоліки.

Орендар зобов'язаний вчасно вносити плату за користування майном (орендну плату) відповідно до договору. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін, але не частіше одного разу на рік. У разі погіршення стану орендованого майна плата може зменшуватися.

Орендна плата може встановлюватися у вигляді (рис. 13):

Рис. 13.Види орендної плати

Капітальний ремонт орендованого майна здійснюється орендодавцем. Якщо ця умова порушується, то орендар може зробити капітальний ремонт і стягнути з орендодавця його вартість (чи зарахувати її в рахунок орендної плати), зажадати зменшення орендної плати чи розірвання договору.

Орендоване майно може переходити у власність орендаря після закінчення терміну оренди або до його закінчення за умови внесення орендарем викупної ціни.

Особливою формою оренди є прокат майна, яке видається в тимчасове користування і володіння за договором прокату. Такий договір укладається на термін не більше року.

Здача в оренду транспортних засобів відбувається з наданням послуг із керування і технічної експлуатації, з екіпажем чи без екіпажу. Права орендаря й автотранспортного чи іншого підприємства-орендодавця визначаються договором.

Оренда будинків і споруджень підлягає обов'язковій державній реєстрації. Передача будинку чи споруди здійснюється за актом.

Наймання житлових приміщень, що належать до державного чи муніципального житлового фонду, а також знаходяться в приватному володінні, здійснюється на основі договору, що укладається в письмовій формі.

Контрольні запитання

1. Які форми власності існують в Україні?

2. Шляхи формування ветеринарного майна?

3. Які є речові права фізичних осіб?

4. Які підстави для припинення права власності?

5. Які правила оренди ветеринарного майна?

Завдання для практичних занять. Скласти договір оренди приміщення для здійснення ветеринарної діяльності.