Особливості американського, європейського та японського підходів до менеджменту.

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 9966

Американська школа менеджменту: перша історична класична школа, що залишається провідною у світі і зараз. В США існує ґрунтовна менеджерська освіта (268 шкіл бізнесу мають дворічну програму «магістр ділового адміністрування» (МВА), які щорічно закінчують понад 70 тисяч осіб. американський стиль - це жорсткий агресивний менеджмент орієнтований на досягнення результату. Високий рівень підготовки та розвитку менеджерів сприяє величезна кількість навчальних і наукових видань, спеціальних журналів, спеціальні тренінгові програми про корпоративне життя в США, утворення компаніями товариських мереж, що допомагають швидше пристосуватись до нового середовища. Серед прийомів навчання виділяються рольові ігри, що демонструють варіанти менеджерської поведінки, цінується новаторство та незалежна думка.

Японська школа менеджменту: використовує зарубіжний досвід менеджменту (насамперед США) але враховуючи японські традиції (повага до старшого, дисципліна, самовідданість ідеї та своїй організації) ґрунтується на колективістських засадах. Акцент робиться на підготовці менеджерів безпосередньо у компаніях. Японський менеджмент, як і японські компанії, зорієнтований на світові ринки.

Щодо європейської школи менеджменту, то її досвід не є однорідним:

Досвід Франції: державний сектор в країні виробляє 20% внутрішнього валового продукту, що зумовлює потребу у менеджерах відповідного спрямування. Мета уряду – ефективне використання переважної кількості ресурсів країни, контроль діяльності та облік. У франції існують два типи державних підприємств – ринкового типу і монополісти, яких підтримує держава. Якщо в першому випадку ефективним буде управління за американськими рецептами, то у другому випадку добре себе проявляє формалізована, бюрократична система управління.

Таблиця 2 - Особливості американської та японської моделі менеджменту

Досвід Німеччини: увага держави до соціального захисту працівників, регулювання трудових відносин. Авторитарний стиль керівництва вважається ознакою лідерської поведінки але водночас прийнято, що має бути турбота менеджерів про підлеглих. У Німеччині працює закон про залучення робітників до управління підприємством (1951 р.) та утворення виробничих рад (вибори через 4 роки), що покращує співпрацю між власниками підприємств та найманими працівниками.

Італія: перевага віддається діям у середовищі з низькими ризиками, проявляється загальна тенденція до колегіального прийняття рішень.

Австрія: наголос на самореалізацію у якості керівника. Високо ціниться незалежність і конкурентоспроможність менеджера, прагнення до зменшення ризиків для фірми.

Великобританія: успішних менеджерів відрізняє винахідливість, адаптивність, а індивідуалізм вважається найвищою цінністю.

Австралія: відчутний вплив на менеджмент моральних аспектів, при аналізі досягнень враховується їх політична і соціальна цінність.

Питання для самоконтролю.

1. Якою є сутність менеджменту та розуміння терміну «менеджмент»?

2. Що таке взаємодія, делегування, повноваження, відповідальність у теорії управління ?

3. Які переваги та недоліки усного, письмового, деталізованого, розмитого делегування повноважень?

4. У чому полягає сутність складових менеджменту?

5. Рівні управління та їх значення в організації діяльності ветеринарного закладу та галузі в цілому?

6. Класичні, синтетичні та сучасні теорії менеджменту?

7. Перерахуйте універсальні принципи управління А.Файоля?

8. Охарактеризуйте модель ідеальної бюрократії М.Вебера?

9. У чому відмінності американської, японської та європейської моделі менеджменту?

Завдання для практичних занять.Охарактеризуйте рівні управління в закладах ветеринарної медицини різних рівнів. Розробити систему делегування повноважень у комерційному ветеринарному закладі. проаналізувати відповідність класичних принципів управління сучасним вимогам до ветеринарних закладів.