Основи теорії організації.

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1772

За часом формування теорії організації виділяють:

1) класичну (ієрархічну) теорію організації;

2) неокласичну (поведінкову) теорію організації;

3) сучасну (ситуаційну) теорію організації.

Класична теорія організації ґрунтується на результатах досліджень А. Файоля та М.Вебера та наступні основні характеристики (рис. 28):

1) високий ступінь поділу праці - кожна операція повинна виконуватися фахівцем;

2) чітка управлінська ієрархія - кожний нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому;

3) численні правила, стандарти та показники оцінки роботи - організація повинна розробити та встановити певний набір правил та стандартів, щоб гарантувати повну єдність виконання робіт;

4) "дух формальної знеособленості" - менеджери повинні управляти закладом за відсутності симпатій та переваг щодо окремих працівників;

5) підбір кадрів має здійснюватися виключно за діловими та професійними якостями кожного співробітника.

Такими характеристиками у ветеринарній медицині володіють здебільшого державні установи, сучасний ринок та жорстка конкуренція вимагають дещо інших підходів до управління ветеринарним закладом.

Рис. 28. Сильні та слабкі сторони класичної організації

В центрі уваги неокласичної (поведінкової) теорії організацій знаходиться людина, соціально-психологічні стосунки, індивідуальні та групові взаємозв’язки.

Професор Мічиганського університету Р. Лайкерт дійшов висновку, що організації, які орієнтувалися на бюрократичну модель, менш ефективними. Він опрацював здобутки управлінської науки на той момент і запропонував характеризувати організації за допомогою восьми ключових характеристик:

- процеси лідерства;

- процеси мотивації;

- процеси комунікацій (формальної і неформальної);

- процеси взаємодії (керівник - підлеглий);

- процеси прийняття рішень( зверху, знизу);

- процеси встановлення цілей (залучення підлеглих);

- процеси контролю (жорсткий, частий і навпаки);

- процеси досягнення цілей (оцінка роботи по досягненню цілей).

Значення параметрів дозволяють віднести ту чи іншу організацію до однієї з 4-х систем управління (рис. 29). Базисну бюрократичну форму організації Р. Лайкерт назвав "Система 1". Іншою крайньою формою є "Система 4". Він вважав, що до останньої як найбільш ефективної з точки зору організаційних параметрів мають прагнути всі організації (рис. 30).

Рис. 29. Системи управління організацією за Р. Лайкертом

Рис. 30. Експлуататорсько-авторитарна та прихильницько-авторитарна системи управління

Таким чином, з позицій двох попередніх підходів існує лише один найкращий варіант організаційного рішення ("ідеальна бюрократія" та "система 4"). В цьому і полягає основний недолік як класичної, так і поведінкової теорій організації.

Рис. 31. Консультативно- та партнерсько-демократичі