Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Рівні менеджменту.Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 4844
Сучасні підходи до організації діяльності закладу, чи то у сфері виробництва, торгівлі, надання послуг чи державного управління передбачають поділ праці та встановлення обов’язків кожного працівника чи посадової особи. Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша передбачає поділ праці на окремі трудові операції чи завдання, наприклад спеціалізацію фахівців за галузями ветеринарної медицини. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства чи відповідальних осіб. Оскільки роботу в організації поділено між підрозділами та окремими виконавцями необхідно координувати їхні дії, тобто керувати ними. Тому об'єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої, впровадження менеджменту. Вертикальний поділ праці не має великого значення у малих підприємствах або приватному підприємництві з причини відсутності відокремленої групи керівників, але має велике значення при організації роботи на виробничих підприємствах із складною технологією та у державному управлінні ветеринарною службою. На такому підґрунті виникає вертикальний поділ праці, коли керівники координують працю інших керівників і тільки керівники найнижчого рівня безпосередньо управляють робітниками. Такий вертикальний поділ праці утворює рівні керівництва. Більшість організацій має три рівні керівництва: вищий, середній, низовий (рис. 22-23). Рис. 22.Рівні управління Менеджер має розуміти на якому рівні управління він знаходиться і співвідносити свої дії і пріоритети у роботі із своїм рівнем. Вищий рівень управління складають найвищі керівники, наприклад керівники центральних органів управління державної ветеринарної служби або керівники виробничих і комерційних організацій. Основними завданнями менеджерів верхнього рівня управління є встановлення мети та стратегічне планування розвитку галузі чи підприємства. менеджери, формування політики організації, визначення пріоритетів діяльності, виконують представницькі функції. Середній рівень управління – це регіональні керівники державної ветеринарної служби або керівники підрозділів в організаціях. Основним їх завданням є деталізація перспективних планів та програм, впровадження прийнятої політики на місцях, координація діяльності підпорядкованих установ чи структурних підрозділів з метою досягнення поставленої мети. Низовий рівень управління складається із керівників установ держаної ветеринарної служби районного та міського рівнів, безпосередніх керівників на виробництві або у комерційних організаціях. Основне їх завдання – забезпечення виконання деталізованих менеджерами середнього рівня планів та поставлених завдань.
Рис. 23. Рівні управління
|