Конкурентоспроможність лікарського засобу

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1633

Тоді формула для визначення індексу ціни споживання набере такого вигляду:

На заключному етапі визначають інтегральний показник конкурентоспроможності за формулою:

Якщо £.<1, то аналізований лікарський засіб поступається перед базовим аналогом конкурентів; якщо £>1, то аналізований препарат має вищу конкурентоспроможність, ніж базовий.

Проте застосування даної методики має певні затруднення при аналізі конкурентоспроможності препаратів-аналогів, для яких клінічно доказана повна біологічна еквівалентність. Для прикладу можна навести оральні контрацептивні препарати мерси-лон і новінет. У такому випадку методика оцінки рівня якісно-цінової конкурентоспроможності зводиться лише до розрахунку індексу ціни споживання у перерахунку на один цикл застосування.

Інший метод оцінки конкурентоспроможності - диференційований метод, оснований на використанні обсягу реалізації оцінюваного й порівнюваного лікарського засобу. Згідно з цим методом показник конкурентоспроможності визначають за модифікованою нами формулою:

де Ni - обсяг реалізації оцінюваного лікарського засобу (в уп.); Nia - обсяг реалізації i-го препарату (в уп.); Bi - коефіцієнт перерахунку кількості доз; т - кількість позицій препаратів-аналогів.

Показник конкурентоспроможності розраховують диференційовано для вітчизняних, імпортних та загального асортименту лікарських засобів даного ринку. Якщо к>1, оцінюваний препарат має стабільний попит. Цей метод для вказаних вище біологічно еквівалентних препаратів також буде зводитися лише до порівняння їх обсягу прода-жіву перерахунку на один місячний цикл.

Крім якісно-цінових чинників конкурентоспроможності та обсягу реалізації, є інші чинники, здатні вплинути на її загальний рівень (просування препарату, канали збуту тощо). З метою повноти її врахування застосовують графічно-математичну методику оцінки конкурентоспроможності.

Найвдалішою графічною інтерпретацією моделі вважається багатокутник (циклограма), побудований у полярній системі координат. Радіусом певної довжини обкреслюється коло. На радіус-векторі, довжина якого умовно прийнята за одиницю, відкладаються перетворені абсолютні одиничні або інтегровані значення показників якості, а їх коефіцієнти вагомості будуються пропорційно величині кута повороту Аср:

Розділ 5. Маркетингова політика лікарських засобів

Достовірність та повнота висновку про рівень конкурентоспроможності зростає із збільшенням кількості обраних показників. Варто зазначити, що значення показників, які не можуть бути оцінені кількісно, встановлюють експертно.

Спрощену побудову багатокутника можна здійснювати за таких умов:

тобто кути між радіус-векторами встановлюють однаковими

іншими словами, вагомість всіх показників вважають однаковою; б) нормують довжини /-го радіус-вектора за формулою:

, де P. - значення

одиничного або інтегрованого показника /-го радіус-вектора, Р_тах - максимально (теоретично) можливе значення даного показника.

Якщо зростання нормованого показника відображає зниження рівня конкурентоспроможності (наприклад, вартість лікарського засобу), то його значення перетворюють за формулою:

, де Р_тт - мінімально можливе значення даного показника.

Для препаратів, які характеризуються однаковою величиною дози, але різною їх кількістю в упаковці, перед нормуванням деякі показники (ціна, кількість проданих упаковок) необхідно перерахувати на грам діючої речовини, величину одноразової дози, місячний цикл тощо.

На рис. 5.4 зображена графічна модель дослідження конкурентоспроможності на прикладі двох препаратів-аналогів.

Виходячи з даних графічної моделі, можна визначити площу багатокутника, яка кількісно характеризуватиме конкурентоспроможність кожного лікарського засобу. Для цього використовують відому математичну Формулу:

яка після відповідних перетворень набуде такого вигляду:

де k- показник конкурентоспроможності;

x_Jt х₂, х₃... х - довжини радіус-векторів О А, ОВ, ОС ... OF; п - кількість досліджуваних параметрів. При цьому можна стверджувати, що чим більше значення &, тим вища конкурентоспроможність оцінюваного лікарського засобу у порівнянні з препаратом-аналогом. Як видно з даних рис. 5.4, препарат А характеризується кращими показниками стосовно обсягу продажів та порядку відпуску. У свою чергу препарат Б мав кращі характеристики щодо середньої оптової ціни препарату у перерахунку на один місячний цикл, кількості проданих упаковок у перерахунку на один місячний цикл. Ширина

Рис. 5.4. Графічна модель оцінки конкурентоспроможності лікарських засобів: А - середня оптова ціна препарату у перерахунку на один місячний цикл; В - обсяг продаж, грн; С -кількість проданих упаковок у перерахунку на один місячний цикл; О - ширина каналу розподілу; Е -новизна препарату (оригінальний, біологічно еквівалентний генерик); Р - порядок відпуску (рецептурний чи безрецептурний).

каналу розподілу для обох препаратів була майже однаковою. При цьому конкурентоспроможність препарату Б була дещо вищою і становила 1,78 проти 1,68 у препарату А. При цьому максимально можливе значення конкурентоспроможності за досліджуваними параметрами становить 2,60.