Аналіз цінової кон'юнктури фармацевтичного ринку

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1466

тривала робота в цьому інтервалі економічно неефективна, оскільки з меншими зусиллями можна отримати рівноцінний прибуток, зберігаючи інвестиційні суми на банківському рахунку.

Третій інтервал охоплює обсяги реалізації більші, ніж: у точці нормальної рентабельності. При обсязі товарообігу цього інтервалу фармацевтичному підприємству забезпечений економічний прибуток.

Якщо обсяг збуту буде менший, ніж N_k) , то фірма матиме збитки, а якщо більший -прибутки. Обсяг збуту в критичних точках можна визначити аналітично за формулами:

де F- постійні витрати фірми за певний період часу; П- нормальний балансовий прибуток; Ц- вихідна ціна на лікарський засіб; К- змінні витрати на одиницю ліків.

Незалежно від обсягу продажу постійні витрати залишаються незмінними. Валові (загальні) витрати (сума постійних і змінних витрат) зростають одночасно із зростанням обсягу реалізації. Пряма валового доходу починається з 0 і піднімається догори в міру збільшення кількості проданих одиниць лікарського засобу. Кут нахилу прямої валового доходу залежить від ціни ліків. Для забезпечення беззбитковості (самоокупності), тобто для покриття загальних витрат валовими доходами, фірма повинна продати певну кількість одиниць лікарського засобу.

Якщо ціну підвищити (при тих же самих витратах), точка самоокупності і точка нормальної рентабельності зміститься на графіку ліворуч, оскільки лінія валового доходу від реалізації підніметься під більшим кутом. Аналогічно при зниженні ціни вказані точки змістяться праворуч.

Тобто, якщо фірма продаватиме свій лікарський засіб за високою ціною, то для одержання прибутку вона може продавати меншу його кількість, і навпаки.

6.4. Аналіз цінової кон'юнктури фармацевтичногоринку

До показників, які характеризують кон'юнктуру ринку, зокрема пропозиції, відносяться асортимент лікарських засобів та динаміка цін.

Для детального аналізу цінової кон'юнктури можна використати такі показники, як коефіцієнт ліквідності ціни (К_{.) та коефіцієнт адекватності платоспроможності (К ).

Коефіцієнт ліквідності ціни (К_г) розраховують за формулою:

де Ц_тах- найвища ціна препарату на ринку; Ц - найнижча ціна препарату.

Розділ б. Цінова політика фармацевтичних підприємств

Вказаний коефіцієнт показує співвідношення між максимальною і мінімальною ціною конкретного лікарського засобу в певний період часу і на конкретному ринку. Коефіцієнт ліквідності ціни може знаходитися в межах від 0,1 до 1,0 і вище. Якщо даний коефіцієнт складає від 0,5 і вище, це означає, що коливання цін складає від 50 % і вище. Коли коефіцієнт ліквідності перевищує 1,0, це означає, що розмах цін на даний лікарський засіб характеризується більш ніж стовідсотковою різницею.

Виходячи з концепції соціально-етичного маркетингу, суть якого - у вивченні потреб споживачів та їх задоволенні більш ефективно, ніж конкуренти, і з урахуванням зростання добробуту всіх членів суспільства, коефіцієнт ліквідності ціни на оптовому сегменті внутрішнього фармацевтичного ринку від 0,16 до 0,5, а тим більше від 1,0 є далеко не коректним і не етичним, оскільки в кінцевому результаті це відбивається на хворому.

Величина коефіцієнту ліквідності в першу чергу залежить від протяжності каналу розподілу. Трекінг цих каналів показує, що збут вітчизняних препаратів відбувається в основному одно-, дворівневим або нульовим маркетинговим каналом, тому коефіцієнт ліквідності для них не перевищує число 0,15-0,5. Просування лікарських засобів іноземного виробництва характеризується багаторівневими каналами розподілу. При цьому вітчизняні фірми-імпортери закуповують препарати не завжди у виробника, а подеколи в іноземного посередника. Усе це в кінцевому результаті зумовлює значну варіабельність ціни на певний лікарський засіб на оптовому ринку. При цьому коливання цін не залежить від географічних особливостей і попиту.

Загальновідомо, що ринок не реагує на потреби, не забезпечені платоспроможністю споживача (хворого, його родини, лікувально-профілактичної установи). Основними факторами, що впливають на величину попиту на лікарські засоби, є:

• рівень захворюваності населення;

• потреба хворого у конкретному препараті, що виходить з певної нозологічної форми
хвороби і визначається лікарем;

• вартість лікарського засобу;

• ціна препаратів-аналогів;

• купівельна спроможність хворого, яка визначається його доходом або доходом
його сім'ї.

Для оцінки впливу на величину попиту в лікарських засобах купівельної спроможності хворого доцільно розраховувати такий показник, як коефіцієнт адекватності платоспроможності. Цей показник представляє собою відношення розмаху ціни на препарат за відповідний місяць до середньомісячної заробітної плати у відсотках, а саме:

де K_as - коефіцієнт адекватності платоспроможності; Ц_пмх - максимальна ціна препарату; Ц_тіп - мінімальна ціна препарату; W_{a w}~ середньомісячна заробітна плата.