Методи і форми виходу на зовнішній фармацевтичний ринок

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 2378

Спільний маркетинг - угода між двома компаніями про спільне просування і дистрибуцію певних препаратів на окремих ринках. Наприклад, угода між компаніями GlaxoSmithKline і "Yamanouchi" щодо інноваційного препарату "Vesicare" (2003 p.)

Сптьне володіння полягає в об'єднанні зусиль одного підприємства із закордонними інвесторами для створення спільного підприємства.

Характерними рисами таких структур є спільний капітал, спільне управління, спільний розподіл у визначених співвідношеннях прибутку і ризиків. При цьому партнери в разі необхідності можуть здійснювати додаткові вкладення тих чи інших активів. Спільні підприємства покликані на практиці забезпечити компенсацію слабких сторін одного партнера за рахунок сильних сторін іншого.

Спільні підприємства мають такі переваги: оновлення продукції, що її спільно виробляють, насичення внутрішнього ринку високоякісними препаратами, отримання валютних коштів, передових технологій, навичок у здійсненні маркетингової політики і збуту ліків, впровадження передового менеджменту у виробничу і комерційну діяльність.

За кордоном організація спільних підприємств досить поширена у галузі пошуку, виробництва і збуту лікарських засобів. Так, компанія Merck&Co (США) і фірма Ache Group (Бразилія) організували виробниче підприємство Prodome, компанія Roche і японська фірма Nikon Medi-Physics утворили підприємство Medicom.

У галузі вітчизняної фармації підприємства із зарубіжними інвестиціями організовували й організовують з іноземної та української сторін як юридичні, так і фізичні особи. Для цього є такі шляхи:

• реєстрація нового підприємства, як правило, у вигляді акціонерного товариства закритого типу або товариства з обмеженою відповідальністю;

• викуп закордонним партнером пакета акцій або частини статутного фонду існуючої фірми. При цьому з вітчизняної сторони можливий відступ частки в статутному фонді лише на певний період часу, тобто українське підприємство тимчасово перетворюється в контрактне спільне підприємство;

• вклад у статутний фонд уже існуючого підприємства. Можливий варіант, коли співробітництво з українським партнером починається за умови надання кредиту, що згодом трансформується у частку статутного фонду підприємства.

Враховуючи високий організаційно-управлінський рівень, характерний для більшості зарубіжних партнерів, фармацевтичні підприємства з їх участю можуть чинити безпосередній вплив на формування економічного оточення, сприяти активізації ринкових відносин, зокрема розвитку конкурентного середовища, і забезпечувати реальну ділову самостійність на ринку. При цьому безпосередня зацікавленість іноземного партнера в ефективній роботі спільного підприємства примушує його дбати про впровадження адекватних економічних принципів функціонування.

Необхідно виділити три основні напрямки організації спільних фармацевтичних підприємств.

Перший - це заснування фірм у фармацевтичній промисловості. Іноземна сторона знділяє капітал і технологію, а внесок вітчизняної сторони, крім основних і обігових коштів, становить кваліфікований персонал, знання місцевої ситуації, зв'язок з еконо-

Розділ 9. Базові засади міжнародного фармацевтичного маркетингу

мінними структурами й органами влади. Спільні підприємства у промисловості значно знижують вартість і термін освоєння нових лікарських засобів, дозволяють досягнути міжнародного рівня якості продукції. Вони є швидшими і менш вартісними засобами доступу до нових технологій, які можна ліцензувати. Прикладом таких виробничих фірм є українсько-бельгійське підприємство "Магік" (Харків), українськскшовацьке-"Уфарма" (Київ), українсько-іспанське - "Сперко Україна" (Вінниця), виробниче підприємство угорського заводу Richter Gedeon Rt. У свою чергу, окремі українські виробники також включаються в процес фармацевтичної інтернаціоналізації (створення у Польщі СП "Варшава-Фар-мак" для розфасовки готових лікарських засобів українського заводу "Фармак").

Другий напрям - організування підприємств, зарубіжну сторону яких представляють виробники лікарських засобів, а партнер із вітчизняного боку здійснює просування ліків на ринку (наприклад, українсько-угорське СП "Гедеон Ріхтер-Укрфарм", м.Київ). Включення в назву спільних підприємств добре знаного фірмового знака зарубіжного партнера забезпечує успішний маркетинг лікарського засобу на вітчизняному ринку.

Третій напрям - створення спільних підприємств як об'єднань зусиль зарубіжних і вітчизняних вкладників-комерсантів (наприклад, українсько-кіпрське СП "ВВС-ЛТД" (Київ), українсько-естонське СП "Оптіма-фарм ЛТД" (Київ).

У кількісному розумінні в Україні переважна більшість спільних підприємств засновано в галузі реалізації лікарських засобів.

Якщо фармацевтична фірма набула певного досвіду в міжнародному маркетингу і зовнішній фармацевтичний ринок має достатню місткість, то фірма може приступати до прямого інвестування- створення нових виробничих потужностей або викупу існуючого фармацевтичного підприємства за кордоном.