Категория Философия в Студопедии: 89 Страница

Конспекты и лекции по категории - Философия на сайте Студопедия.

Всего конспектов, лекций и пособий материала по - Философия - 18139 страниц..

• Закон заперечення заперечення як закон об’єктивного розвитку і мислення;
• Діалектика як метод пізнання. Основні категорії діалектики, їх світоглядне й методологічне значення.;
• РУХ І РОЗВИТОК;
• Свідомість і мова;
• Діалектика як теорія розвитку. Поняття розвитку. Рух, розвиток, прогрес, регрес.;
• Взаимосвязь философии, науки, искусства, морали и религии;
• Универсалии культуры и философские категории. Язык философии;
• Основные стратегии осмысления природы человека в классической и постклассической философии;
• Проблема антропогенеза в философии и науке и его современные концепции: религиозная, эволюционистская, трудовая, игровая;
• Проблема биосоциальной природы человека в современной философии и науке;
• Социально-экологическая стратегия природопользования;
• Природа как среда обитания;
• Диалектика как философская теория развития;
• Природа в контексте философского и научного анализа;
• Системно-эволюционная парадигма в современном естествознании и формирование нового образа Природы;
• Человеческая субъективность и экзистенциальные характеристики личности (смысл жизни, смерть, свобода, ответственность и др.);
• Социокультурные модусы человеческого бытия социализация, деятельность, коммуникация и др.);
• Основные особенности классической теории познания.;
• Общая характеристика неклассической теории познания;
• Оптимизм, скептицизм, агностицизм;
• Сознательное и бессознательное;
• Сознание и мозг. Идеальность и творческий характер сознания. Взаимосвязь сознания, мышления и языка. Перспективы создания искусственного интеллекта;
• И постклассической (экзистенциально-феноменологическая, психоаналитическая стратегии) философии;
• Философия и наука о развитии природных предпосылок (отражение) и культурно-исторических факторах становления (совместный труд, культура, язык и др.) сознания;
• Системно-структурная, пространственно-временная и динамическая организация бытия (материи);
• О материи в философии и науке;
• Объективно-идеалистическая философия Г. Гегеля;
• Особенности классической и неклассической философии Европы;
• Ф. Ницше. Иррационалистическая традиция (лат;
• Основные идеи философии И. Канта;
• Философия эпохи Просвещения: концепция «общественного договора» (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо), проблема свободы, прогресса и закономерностей истории;
• Античная философия;
• Философия Средневековья и Возрождения;
• Основные черты марксистской философии;
• Советский марксизм-ленинизм;
• Русская философская мысль на рубеже XIX–XX вв.;
• Понятие метафизики и изменение ее статуса историческом в развитии философии;
• Онтология как философское учение о бытии;
• Пути и особенности развития русской философии. Русская историософия;
• Философия и общественно-политическая мысль белорусского Возрождения и Просвещения;
• Феноменология (Э. Гуссерль, М. Мерло-Понти);
• Особенности и основные этапы формирования философии Беларуси;
• Філософські ідеї Г.С. Сковороди.;
• Перегляд традицій і принципів філософії Нового часу в другій половині ХІХ ст. Раціоналізм та ірраціоналізм.;
• Е.Фромм про біофільський та некрофільський характер діяльності людини.;
• Філософія екзистенціалізму;
• Проблема відновлення справжнього буття людини.;
• Причини людської агресивності та морально-етична їх нейтралізація за вченням Е.Фромма.;
• Мистецтвознавчий аспект глибинного психоаналізу К.Г.Юнга.;
• Неоромантизм у філософії культури О.Шпенглера.;
• Загальна характеристика психоаналізу. Основні відмінності між психоаналізом З.Фройда й аналітичною психологією К.Г.Юнга.;
• Основні категорії психоаналізу З.Фройда та поняття “сублімації”. (Козьмук) Основні категорії психоаналізу З.Фройда;
• Людина як свобода. Екзистенційна ситуація;
• Праця З.Фройда “Основні категорії психоаналізу”.;
• Буддизм и его основные идеи.;
• Место средневековой философии в духовной культуре общества.;
• Иррационализм как направление философской мысли второй половины XIX века (С. Кьеркегор, А. Шопенгауэр, Ф. Ницше).;
• Культурно-исторические предпосылки возникновения философии. Философия Древнего Востока (Индия, Китай).;
• Место и роль философии в культуре. Основные функции философии. Философия и идеология.;
• Специфика философского знания. Предметное поле философии.;
• Романтизм і німецька класична філософія;
• Методичка) 2. Філософія Фрідріха Ніцше;
• Загальна характеристика філософії Відродження. Гуманізм і реформація.;
• Методичка) 1. Особливості філософської парадигми Нового часу;
• Емпіризм і сенсуалізм у філософії Нового часу. Філософія Ф.Бекона, Дж.Локка, Т.Гоббса.;
• Методичка) 5. Енциклопедична філософія Аристотеля;
• Арістотель;
• Філософія Сократа;
• Вікі) Основні філософські погляди;
• Докритичний період;
• Морально-етичне вчення Канта.;
• Філософія вселенського песимізму А.Шопенгауера. (методичка) Артур Шопенгауер (1788-1860) як філософ формувався під впливом Платона й Канта та індійського буддизму;
• Філософія А. Шопенгауэра;
• Особистість як об'єкт філософського вивчення Ніцше: за матеріалами ранніх робіт;
• Філософія історії;
• Філософська антропологія. Філософсько-антропологічна проблематика в творчості Маркса найбільшою мірою виявляється в "Економічно-філософських рукописах 1844 року";
• Панлогізм і діалектика Гегеля. Ще один із найвидатніших філософів-представників німецької класичної філософії – Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) Головні праці: “Народна релігія й;
• Гегелева діалектика;
• Общая характеристика западноевропейской философии XX века и основные ее направления (экзистенциализм, неотомизм, постпозитивизм, постмодернизм и др.).;
• Дискуссии славянофилов и западников по проблеме путей исторического пути России и их современный смысл.;
• Буддизм як філософсько-релігійна система;
• Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм та матеріалістичні школи;
• Натурфілософія Стародавньої Греції. Мілетська школа, Геракліт, Анаксагор та Емпедокл.;
• Виникнення філософії в Стародавній Індії. Основні принципи і поняття;
• Взаємозв'язок філософії і релігії;
• Гносеологія – вчення про пізнання. Основні поняття і напрями;
• Гносеологія та її напрямки.;
• Філософська методологія. Метафізика, релятивізм, діалектика.;
• Особливості філософування софістів. Місце і роль Сократа в історії філософської думки;
• Сутність і основні принципи філософії Платона;
• Емпіризм і сенсуалізм у філософських вченнях Ф. Бекона, Т. Гоббса та Дж. Локка.;
• Сутність раціоналізму XVII – XVIIІ ст. Р. Декарт, Б. Спіноза та Г. Лейбніц.;
• Філософія Просвітництва та її соціальна спрямованість. Французький матеріалізм XVIIІ ст. Д. Дідро, К.А. Гельвецій, П.А. Гольбах та ін.;
• Особливості філософії доби Відродження. Гуманізм та антропоцентризм;
• Схоластична філософія. Реалізм і номіналізм. Тома Аквінський. Уільям Оккам.;
• Філософія Арістотеля, її вплив на подальший розвиток філософії і науки;
• Особливості філософії середньовіччя. Теоцентризм. Аврелій Августин;
• Онтологія – вчення про буття. Основні поняття і напрями;
• Світогляд, його специфіка, основні функції та історичні типи.;
• Понятие природы. Природные предпосылки (географические, биологические, демографические) существования и развития человека и общества. Биосферы и ноосферы. Техносфера.;
• Антропогенез и его комплексный характер. Философия о биосоциальной и духовной природе человека. Природа человека в условиях ускоряющего научно-технического прогресса.;
• Экзистенциальные феномены человеческого бытия (одиночество, выбор, свобода, ответственность, риск и мужество и т.п.);
• Развитие как философская проблема. Диалектика как философская теория развития. Исторические формы диалектики.;
• Проблема соотношения материального и идеального в философии. Понятие материи. Современная философия и наука о структурной организации материи. Единство и многообразие мира.;
• Русский религиозно-философский Ренессанс (Н.А. Бердяев, С.Н. Булгаков, Н.А. Флоренский и др.). Философия русского космизма (Н.Ф. Федоров, К.Э. Циолковский, В.И. Вернадский и др.).;
• Метафизика и онтология. Категория бытия, ее смысл и специфика. Основные формы бытия.;
• Научное познание и его специфические признаки. Эмпирический и теоретический уровни научного познания, их формы и методы.;
• Понятие общественного прогресса и его критерии.;
• Філософія, її предмет і функції;
• Локальные цивилизации и проблема сохранения культурно-национальной идентичности в современном мире. Восточнославянская цивилизация между Западом и Востоком.;
• Проблема будущего в духовной культуре человечества. Предвидение будущего. Разнообразие форм, путей и методов постижения будущего. Вненаучное и научное предвидение.;
• Славянофилы, западники и порчвенники;
• Философия Ницше.;
• Основные характеристики мировоззрения;
• Функции философии;
• Периодизация Западной философии и основные темы;
• Жизненно-практический и теоретический типы мировоззрения.;
• Движение, пространство и время (их основные формы и классификации).;
• Проблема развития общества и истории (классы, социальные революции, общественно-экономические формации, государство).;
• АНТИЧНАЯ ФИЛОСОФИЯ.ФИЛОСОФСКИЕ ШКОЛЫ РИМСКО-ЭЛИНИСТИЧЕСКОГО ПЕРИОДА.;
• Сциентические направления философии ХХ века. Позитивизм, эмпириокритицизм, неопозитивизм (принцип верификации), критический рационализм (принцип фальсификации) и постпозитивизм.;
• Деалектический и исторический материализм К.Маркса и Ф.Энгельса (критика религии, классической экономии и утопического социализма, отчуждение труда, исторический материализм).;
• Проблема соотношения материального и идеального в современной философии. Основные функции философии.;
• Основные черты и направления философии Возрождения (антропоцентризм, гуманизм и гелиоцентризм).;
• ФИЛОСОФИЯ ВСЕЕДИНСТВА И ЦЕЛЬНОГО ЗНАНИЯ В.С.СОЛОВЬЕВА.;
• НЕМЕЦКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ ФИЛОСОФИЯ. АГНОСТИЦИЗМ И АПРИОРИЗМ В ФИЛОСОФИИ И.КАНТА.;
• Единство чувственного и рационального в познании. Виды чувственного познания.;
• Понятие общества и его структура.;
• Философия поздней античности (кинизм, стоицизм).;
• Соотношение биологического и социального в человеке.;
• Основные положения и значение философии Августина Блаженного;
• Понятие истины, лжи, заблуждения. Критерии истины;
• Ненаучное знание. Понятие и формы.;
• Философия Древнего Китая.;
• Предмет философии и специфика философского знания.;
• Понятие бытия и его основные формы.;
• Философские взгляды А.С.Хомякова.;
• Основні категорії психоаналізу З.Фройда та поняття “сублімації”.;
• Фройдівський аналіз проблеми невдоволення людини в культурі.;
• Архетипи колективного несвідомого в аналітичній психології К.Г.Юнга.;
• Романтизм як ідейно-світоглядна і теоретична передумова сучасної західної антропології. Особливості українського романтизму.;
• Проблема нігілізму та категорія “воля до влади” у філософії Ніцше.;
• Панлогізм і діалектика Гегеля.;
• Філософія вселенського песимізму А.Шопенгауера.;
• Мистецтвознавчий аспект глибинного психоаналізу К. Г. Юнга.;
• Неофройдизм Е.Фромма.;
• Буття людини між життям і смертю. Проблема самогубства. (Гайдеггер, Сартр, Камю).;
• Проблема співвідношення існування та сутності в людському бутті, принциповий характер їх пріоритетів.;
• ФИЛОСОФИЯ - ЛЮБОВЬ К МУДРОСТИ;
• Екзистенційна ситуація, тривога, страх. Відповідальність людини за її буття та буття світу.;
• Проблема свободи та відповідальності у філософії екзистенціалізму.;
• Причини людської агресивності та морально-етична їх нейтралізація за вченням Е.Фромма.;
• Загальна характеристика філософії екзистенціалізму.;
• Философские школы и этические учения поздней античности.;
• Общая характеристика философии Возрождения.;
• Формы перехода от старого качества к новому;
• эволюция и революция как формы развития;
• Бытие и материя. Эволюция представлений о материи и современная наука о ее строении и свойствах;
• Что такое философия? Возникновение философии в развитии человечества. Различные определения философии.;
• Роль мысленного эксперимента в становлении научной теории. Анализ одного из мысленных экспериментов А. Эйнштейна.;
• Социоцентристский и натуралистический подход к проблеме сознания.;
• Научные итоги поздней античности. Александрийская научная школа. Мусейон.;
• Изменение представлений о субъекте и объекте познания в эпоху Возрождения. Наука и паранаука;
• Принцип относительности Галилея, принцип гравитационного дальнодействия и принцип причинности.;
• Методологические критерии научности.;
• Натурфилософская, позитивистская и диалектическая точки зрения на соотношение философии и естествознания.;
• Кризис культуры в технократической цивилизации ( по лекции);
• Формационные и цивилизационные концепции развития общества.;
• Сравнительный анализ верификации и фальсификации как демаркации научного знания;
• Суть методологического принципа фальсификации;
• Метод математического моделирования и его роль в развитии современной науки;
• Проблемы происхождения и сущности жизни и моделирования эволюционного процесса.;
• Моделирование эволюционного процесса;
• Онтологический статус математики как философская проблема. Программы обоснования математического знания. Теорема Геделя;
• Субстанциальная и реляционная трактовки пространства и времени в истории науки и философии. Связь пространства и времени с типами материальных систем.;
• Роль личности ученого и интуиции в научном познании.;
• Классическая рациональность;
• Форма буття людини;
• Людина, індивід, індивідуальність, особа, особистість.;
• Історичні типи взаємовідношень людини й суспільства.;
• Взаємодія природи і суспільства;
• Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.;
• Філософська думка Київської Русі.;
• Філософія в Києво-Могилянській академії.;
• Філософія Г.Сковороди;
• Роль народонаселення і природних умов в роз-ку суспільства;
• Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).;
• Релігія Давнього Єгипту.;
• Релігія Стародавнього Риму;
• Ведичні релігії Стародавньої Індії;
• Ранні релігійні вірування.;
• Релігієзнавство як специфічна сфера гуманітарного знання;
• Класифікація цінностей.;
• Проблема визначення поняття релігія.;
• Філософська антропологія;
• Герменевтика.;
• Філософія Стародавньої Індії.;
• Основні риси і етапи розвитку античної філософії.;
• Лінія Платона” і „лінія Демокріта” в філософії античності.;
• Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки;