Характеристика фармацевтичного ринку

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1397

Український ринок розробляє понад 300 зарубіжнихфармацевтичних виробників(з майже 60 країн світу), які можна класифікувати за такими ознаками:

• рівнем інтеграції у світову економіку (національні, транснаціональні);

• рівнем економічного розвитку країни-засновника (ринкова економіка, перехідна
економіка, економіка, що розвивається);

• власністю (колективні, приватні, державні);

• обсягом виробництва (великі, середні, малі);

• значенням українського ринку у збутовій діяльності (основний, додатковий, резервний);

• патентним захистом продукції (виробники оригінальних ліків або генериків);

• характером пропонованих ліків (однієї чи багатьох груп за анатомо-терапевтич-но-хімічною класифікацією);

• стратегією просування (одночасно всього асортименту чи надання переваги най-перспективнішим торговим маркам);

• каналами просування (представництво, спільне підприємство, внутрішні оптові фармацевтичні фірми);

• рекламною стратегією (агресивна, інтенсивна, поміркована, непомітна).

Зарубіжними фірмами в Україні зареєстровано понад 5000 лікарських форм. Основна маса цих ліків (понад 70 %) є генериками. Насичення вітчизняного ринку значна частина зарубіжних компаній здійснює не через пропозицію нових ліків, а за рахунок уже відомих засобів, прихованих під різними торговими назвами, більшість з яких у достатній кількості вже виробляє українська промисловість. Наприклад, серед препаратів з аналізуючою, протизапальною і жарознижувальною дією щонайменше тридцять назв є синонімами аспірину; парацетамол представлений у вигляді чотирьох десятків препаратів під різними назвами; анальгін має понад двадцять синонімів.

Найбільше ліків поставляють Німеччина, Індія, Франція, Словенія та Угорщина, а серед фірм - угорський хімічний завод Richter Gedeon Rt, французька фірма Sanofi-Syntelabo, французько-німецька компанія Aventis, словенські підприємства KRKA та Lek.

Зовнішньоторговельні фірми і підприємства зі 100-відсотковою іноземною інвестицієюпредставлені на вітчизняному фармацевтичному ринку нешироко. Серед них можна виділити російську компанію "Протек-фарма" .

Протягом тривалого часу міжнародний досвід виробив систему торговельної практики- певні правові механізми для забезпечення товарообігу. Вони знайшли своє відображення у Конвенції ООН про угоди міжнародної купівлі-продажу (редакція 1980 р.) і Міжнародних правилах інтерпретації комерційних термінів (Інкотермс), опрацьованих Міжнародною торговельною палатою.

Основною метою Правил (редакція 2000 р.) є:

• уніфікація тлумачення сторонами контракту понятійного апарату, що використаний в тексті угоди;

• встановлення зобов'язань сторін, пов'язаних із поставкою, навантажуванням і розвантажуванням продукції, її упаковкою і маркуванням, очищенням від мита, одержанням необхідних експортних, імпортних та інших дозволів тощо;

• однозначне врегулювання моменту переходу ризиків втрати й пошкодження продукції від продавця до покупця.

Розділ 1. Загальні положення фармацевтичного маркетингу