Характеристика світового фармацевтичного ринку

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1224

Таблиця 9.1 Значення українського ринку для фармацевтичних фірм різних країн світу (у %)

Для підприємств із розвинутих країн наш ринок, на думку майже половини представників і провізорів, є другорядним, лікарів - основним.

На сьогодні для транснаціональних компаній освоєння невеликого українського ринку не є пріоритетом їх діяльності. Вони не отримують великого доходу від реалізації лікарських засобів у нашій країні, на відміну від діяльності на ринках розвинутих держав.

Більшість транснаціональних компаній працюють на нашому ринку з огляду на перспективу, оскільки аналіз позитивних тенденцій в економіці країни дозволяє надіятись на певні перспективи майбутньої діяльності. На даному етапі розвитку українського ринку мета транснаціональних компаній-дати можливість вітчизняним лікарям та пацієнтам ознайомитися з їх лікарськими засобами. При цьому проводиться зважена цінова політика, пристосована до умов нашого ринку. Проте адаптувати ціни досить складно, оскільки якісні препарати не можуть коштувати дешево.

Таким чином, основними принципами діяльності більшості транснаціональних компаній стосовно України є дослідження ринку, визначення конкурентоспроможності своїх препаратів і побудова збутової мережі.

У свою чергу, український ринок основним для фірм із країн колишнього соцтабору вважає щонайменше дві треті представників, а для підприємств із СНД і Прибалтики -

Розділ 9. Базові засади міжнародного фармацевтичного маркетингу

така ж кількість лікарів. Відносно фірм із колишнього Союзу думку лікарів поділяє майже половина провізорів. Варто зауважити, що однакова кількість представників (по дві п'ятих їх кількості) вважає наш ринок для країн СНД і Прибалтики як основним, так і другорядним.

Для фармацевтичних фірм із колишніх соцкраїн український ринок має велике значення. Вони мають найбільш високі показники освоєння ринку, оскільки традиційно поставляють лікарські засоби ще з часів колишнього Союзу. Проте, не дивлячись на великий обсяг продаж, ці фірми у той же час не відчувають абсолютної залежності від нашого ринку, маючи всі можливості для експериментів у сфері організації дистрибуції та пропонуванні нової ідеології просування ліків. Щодо фармацевтичних фірм з країн СНД і Прибалтики, то сучасний стан взаємовідносин характеризується загостренням конкурентної боротьби між українськими й російськими фармацевтичними виробниками.

Щодо фірм із країн "третього світу", то лікарі не змогли визначитись, щонайменше дві п'ятих представників висловились за другорядність нашого ринку для них, майже половина провізорів - за основний його характер.

Стосовно виробників з Азії та Сходу вітчизняна промисловість теж поки що не може конкурувати ні за вкладенням у рекламні заходи, ні за цінами.

Таблиця 9.2Обсяг експортно-імпортних операцій щодо українського фармацевтичного ринку (2002 р.)

Як показують результати вивчення вітчизняного фармацевтичного ринку, співвідношення між імпортом і експортом лікарських засобів становить 10:1 (табл. 9.2). При цьому імпортні операції здійснюють фармацевтичні фірми майже з 60 країн світу, а вивіз лікарських засобів здійснюється приблизно у 30 країн. Найбільший обсяг експорту української фармацевтичної продукції припадає на країни СНД і Прибалтики, хоча вітчизняні ліки поставляються і до Великобританії, Данії, США, Ізраїлю, Франції, Південної Кореї тощо.