Фармацевтична логістика у збутовій політиці фармацевтичних фірм

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1674

Електронний бізнес (E-business) ґрунтується на використанні Internet-технологій для товарообмінних операцій (рис. 7.7). За визначенням компанії Gartner Group, електронний бізнес являє собою безперервну оптимізацію продукції та послуг певної організації, а також виробничих зв'язків за рахунок застосування цифрових технологій і використання Internet як первинного засобу комунікації. Системи електронного бізнесу (СЕБ) або "нової економіки" виконують не тільки операції купівлі-продажу, але й супроводження процесів стимулювання попиту на продукцію й послуги, автоматизацію адміністративних функцій, зв'язаних із продажем і обробкою замовлення, а також з удосконаленням обміну інформації між партнерами.

Найбільш перспективний Internet-проект "нової економіки" являє собою В2В-сег-мент (business-to-business або підприємство-підприємство), а саме: створення корпоративних систем електронного бізнесу (для роботи з постачальниками, посередниками), тісно інтегрованих із системою управління підприємством, а також галузевих торгових майданчиків, Internet-бірж тощо. Обміну комерційною інформацією між В2В-майданчиками допомагають Е2Е-портали (exchange-to-exchange або обмін-обмін). Сьогодні для вітчизняної фармацевтичної галузі опрацювання універсального ядра В2В-системи взяла на себе фірма Softline. Інший електронний сегмент B2G (business-to-

С2В (споживач-1 підприємство) І

Рис. 7.7. Модель систем електронного бізнесу.

*

Розділ 7. Збутова політика фармацевтичних фірм

government або підприємство-держава) призначений для торгових операцій між підприємством і державою (будь-яким урядовим органом). Цей варіант електронного бізнесу перспективний при організації тендерних закупок лікарських засобів для державних потреб. Виходу підприємства на міжнародні ринки сприяє В2Е-сегмент (business-to-economy або підприємство-економіка).

Електронна торгівля (E-commerce) як частина електронного бізнесу представляє собою використання Internet-технологій для підтримки торгових операцій між діловими партнерами, одна або дві сторони з яких є кінцевим споживачем (організацією-споживачем).

В2С-сайти (business-to-consumer або підприємство-споживач) представляють собою продаж підприємством ліків напряму споживачам через так звані Internet-аптеки. Основна відмінність між електронними торговими операціями у В2В та В2С-сег-ментах пов'язана з наявністю функцій обробки виняткових ситуацій, яка ще називається функцією врегулювання суперечок. Майже 40 % рахунків, які підприємства виставляють одне одному, потребують двостороннього узгодження. Це може бути викликано непередбаченими обставинами, які виникають у системі поставок, наприклад, недо-отримання або пошкодження продукції при поставці.

Електронна торгівля типу С2С (consumer-to-consumer або споживач-споживач) представляє собою продаж продукції одними споживачами іншим і для фармації є мало-перспективною. Вона аналогічна з індивідуальним рекламним оголошенням стосовно ліків у деяких газетах. При С2В (consumer-to-business або споживач-підприємство) відвідувачі в реальному часі можуть брати участь у віртуальному аукціоні інвестиційних продуктів (будинки, меблі, автомобілі, коштовності тощо). Вони ж можуть задавати вимоги до продукції (розмір, колір, матеріал та інші атрибути).

Транспортування лікарських засобів

Значну частину логістичних операцій на шляху лікарських засобів від виробника до кінцевого споживача здійснюють із застосуванням транспортних засобів, тобто застосуванням транспортної фармацевтичної логістики. Основними її завданнями є вибір виду й типу транспортних засобів, обґрунтування доцільності використання власного або стороннього транспорту, а також одновидової або змішано-комбінованих моделей транспортування, організування процесу транспортування (маршрутизація, оптимальне завантаження тощо), забезпечення єдності транспортно-виробничого й транспортно-складського процесу (рис. 7.8).

Завдання вибору виду транспорту вирішується з урахуванням інших завдань логістики (створення та підтримання оптимального рівня запасів, видів упаковки ліків *гощо). На вибір транспортних засобів впливають шість основних факторів - швидкість доставки, частота відправлень, надійність, здатність перевозити різноманітні вантажі, доступність, вартість перевезення. Більшість фармацевтичних фірм надають перевагу автомобільному транспорту, значно менше - залізничному, ще менше - внутрішньому водному. Морський та повітряний транспорт використовують у випадку окремих експортно-імпортних операцій.

Рис. 7.8. Завдання транспортної логістики.

Вибір типу транспорту залежить від обсягів перевезень (наприклад, для поповнення складських запасів оптові фірми використовують автотранспорт із високою вантажопідйомністю, а при доставці ліків у аптеки - середньої або низької вантажопідйомності).

При обгрунтуванні доцільності використання власного або стороннього транспорту великі виробничі чи оптові фармацевтичні фірми надають перевагу власним транспортним засобам. Дрібні фармацевтичні підприємства використовують орендний транспорт, наймаючи його власника на роботу. Контрактні автотранспортні фірми часто не відповідають вимогам спеціалізованих перевезень (у нашому випадку -лікарських засобів і виробів медичного призначення), тому фармацевтичні підприємства майже не звертаються до них.

Специфіка перевезень територією України полягає у тому, що на більшості фармацевтичних фірм діє одновидове на відміну від змішано-комбінованого транспортування, при якому для поставки ліків замовнику використовують два і більше видів транспортних засобів.

Одночасне використання двох і більше видів транспорту є ефективним завдяки контейнеризації перевезень.

Контейнеризація - завантаження лікарських засобів в ящики або трейлери, які легко перемістити з одного виду транспорту на інший, зокрема:

• рейковий контрейлер - перевезення за допомогою залізничного й автомобільного транспорту;

• судновий контрейлер - за допомогою водного й автомобільного транспорту;

• ,рейки-судно" - за допомогою залізничного і водного транспорту;

• „повітря-шосе" - за допомогою повітряного й автомобільного транспорту.

В умовах постійного росту транспортних витрат розробка оптимальних схем поставки лікарських засобів набуває особливого значення. Одним із методів зменшення транспортних витрат є консолідація, під якою розуміють об'єднання невеликих

Розділ 7. Збутова політика фармацевтичних фірм

партій вантажу у великі. Розрізняють три стратегії консолідації- географічну, планову і договірну. Географічна консолідація передбачає транспортування об'єднаних партій вантажу в одному напрямі або у спільний пункт призначення. Використовуючи її, фармацевтичні фірми планують конкретний день поставки ліків у конкретний географічний сегмент ринку. Планова консолідація встановлює жорсткий зв'язок між щоденною поставкою та замовниками, тобто її основою є задоволення, в першу чергу, попиту замовника за принципом "J4U" (just for you - тільки для Вас) і виконання поставки за принципом "JIT" (just-in-time, - точно, своєчасно). Стратегія договірної консолідації^ полягає в централізованій поставці об'єднаного вантажу одним транспортним засобом замовнику, з якими укладені попередні домовленості.

Важливою умовою у транспортній логістиці є маршрутизація перевезень, що базується на раціональних транспортних технологіях і встановлених графіках доставки ліків споживачам. У найпростішому випадку йдеться про знаходження оптимального шляху проїзду з вихідного пункту до кінцевого. Це може бути і найкоротша дорога між цими пунктами, і найбільш вигідна з погляду відносно низьких витрат, і дорога з найко-ротшим часом проїзду.

Для планування маршрутів руху варто використовувати спеціальне комп'ютерне забезпечення, зокрема, електронний і цифровий атлас доріг. Комп'ютерна маршрутизація дає можливість урахувати пункти розподілу ліків, кількість клієнтів, яку можна обслуговувати в рамках одного маршруту, час експлуатації транспортних засобів, перерви у межах одного перевезення, довжину маршруту, вантажопідйомність транспортного засобу, а також можливість пристосуватися до графіка роботи покупців.

Процес доставки ліків від одного суб'єкта фармацевтичного ринку до іншого ділиться на дві складові: транспортну та експедиційну. Транспортна складова - це насамперед процес безпосереднього переміщення лікарських засобів в одновидових або зміша-но-комбінованих системах. Експедиційна складова представляє собою комплекс операцій, спрямованих на забезпечення якості транспортування, рівень якої відіграє значну роль у зниженні транспортних витрат, підвищенні ефективності перевезень загалом.

Забезпечення єдності транспортно-виробничого й транспортно-складського процесу має на меті зменшення простоїв транспортних засобів унаслідок оптимі-зації павантажувально-розвантажувальних робіт та внутрішньовиробничого й внутрі-шньоскладського транспортування. Розвантажування й навантажування на сучасних аптечних складах здійснюється на відповідних автомобільних чи залізничних рампах і контейнерних майданчиках за допомогою правильно вибраного навантажувально-розвантажувального обладнання. Внутрішньовиробниче транспортування являє собою переміщення вантажів між різними структурними підрозділами та окремими робочими місцями на фармацевтичному підприємстві. Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажів між різними зонами аптечного складу: із розвантажувальної рампи в зону приймання, звідти - в зону зберігання, комплектування і на навантажувальну рампу. При цьому транспортування повинно здійснюватися з мінімаль-