Ціноутворення у системі міжнародного фармацевтичного маркетингу

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1149

ням конкуренції буде послідовно знижуватись. Вона придатна для виходу на слаборозвинутий ринок, орієнтуючись на невеликі, менш чутливі до ціни сегменти. У будь-якому випадку стратегії проникнення і вичерпання базуються на високій якості чи унікальності лікарського засобу.

Стратегія цінової диференціації полягає в тому, щоб на один і той самий препарат вимагати різний рівень ціни для різних груп споживачів. Ця стратегія є типовим інструментом диференційованої обробки ринку. Передумовою для проведення стратегії цінової диференціації є можливість і необхідність, з погляду самого підприємства, сегментації ринку за споживчими і географічними критеріями.

Стратегія цінового вирівнювання будується на тісній інтеграції цінової і асортиментної політики підприємства. Це означає, що прибуток від успішно реалізованих ліків, які входять в асортиментну програму, повинен обов'язково покривати збитки, що виникають щодо інших лікарських засобів.

На зміни цін в міжнародній торгівлі можуть впливати коливання валютних курсів. Щоб знизити ризик втрат внаслідок зміни валютних курсів, експортер використовує такі прийоми:

а) встановлює ціну контракту в своїй валюті. У такому разі ризик зміни валютного
курсу переходить на імпортера;

б) встановлює ціну в стабільній валюті третьої країни;

в) фінансує експорт через одержання кредиту в чужій валюті;

г) включає в контракт умову повернення втрат при зміні валютного курсу.

До елементів контрактної політики фармацевтичних підприємств належать, передовсім, базові умови постачання, умови кредитування і платежів, умови знижок і надбавок до цін, які включаються в контракт. Ці умови можуть бути стандартними для всіх ринків чи диференціюватися залежно від конкретного ринку.

Роль торгових термінів «Інкотермс» у визначенні митної вартості ліків

При калькуляції експортних цін фармацевтичне підприємство, крім витрат і прибутку, які включаються в прейскурантну ціну, повинно враховувати і додаткові витрати на збут:

• витрати на доставку і страхування лікарських засобів;

• вартість каналів просування ліків;

• винагорода медичних представників,

• митні збори і податок на імпорт,

• транспортні витрати,

• витрати на фінансування,

• витрати на страхування,

• витрати на упаковку,

• резерви, необхідні для покриття непередбачених ризиків,

• витрати на оформлення контракту та інших документів.

При визначенні митної вартості лікарських засобів значну роль відіграють Правила "Інкотермс", суть яких розглянута вище (підрозділ 9.3). Особливості формування митних цін за їх допомогою подані в табл. 10.3.