Дослідження кон'юнктури фармацевтичного ринку

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 2242

• аналіз динаміки цін і факторів, які впливають на їх зміну;

• вивчення конкурентів, аналіз їх сильних і слабких сторін;

• аналіз експортно-імпортних відносин.

Для оцінювання динаміки фармацевтичного ряду використовують трирівневий аналіз. Перший рівень стосується обсягу реалізації лікарських засобів окремої фармакотера-певтичної групи, другий - групи препаратів-аналогів, третій - обсягу реалізації окремих препаратів конкурентів. При цьому визначають обсяг реалізації як у грошовому виразі, так і за кількістю упаковок.

На підставі отриманої інформації складають кон'юнктурний прогнозна рік-півто-ра наперед. Кінцева метатакого прогнозу - визначення потенційних можливостей фірми, якими слід скористатись, і небезпек, котрих треба уникати.

При складанні прогнозу враховують, що лікарські засоби-генерики, що їх виробляють на основі нових технологій і котрі мають меншу побічну дію або додаткові переваги і внаслідок того вищу ціну, можна призначати та/або застосовувати лише в разі неефективності існуючих технологій лікувального процесу конкретної хвороби. Тому зростання обсягу реалізації цих препаратів можливе за рахунок частки ринку конкурентів. Своєю чергою, зростання обсягу реалізації нових лікарських засобів на ринку без генеричної конкуренції здійснюватиметься за рахунок місткості всього ринку, а не за рахунок ринкової частки конкурентів.

Визначення потреби в лікарських засобах

Потреба в лікарських засобах не є постійною, а виникає тільки в час патологічних змін стану чи функцій організму людини, тобто захворювання. Тому основним фактором, який впливає на споживання лікарських засобів, є структура та рівень захворювань.

Встановлення справжніх потреб ринку і планування на цій підставі фірмою-виробни-ком продуктового асортименту є одним із найголовніших завдань служби маркетингу

Вивчення і визначення потреби в лікарських засобах безпосередньо залежить від встановлення фактичного їх споживання, виявлення закономірностей попиту на них з урахуванням факторів, що впливають на їх споживання.

Існують різні підходи визначення потреби в лікарських засобах. Один з них ґрунтується на тому, що лікарські засоби залежно від часу застосування поділяють на дві групи:

• тривалого застосування;

• короткочасного (сезонного) застосування.

До лікарських препаратів тривалого застосуваннявідносять ті, що їх застосовують для лікування хворих хронічними захворюваннями (діабет, гіпертонія, стенокардія, туберкульоз, психічні захворювання тощо).

До лікарських засобів короткочасного (сезонного) застосуванняналежать препарати, що їх застосовують для лікування хворих інфекційними та простудними захворюваннями.

НІ

Розділ 4. Моделювання закономірностей фармацевтичного ринку і дослідження
маркетингових можливостей фармацевтичних підприємств________________

Потребу у препаратах, споживання яких рівномірне протягом усього року, розраховують на підставі середньої витрати за один місяць чи квартал і екстраполюють її на майбутній період:

де W- потреба у препараті, споживання якого рівномірне, на майбутній період;

S. - сума витрати препарату за /-місяць (квартал);

t_n - час, за який аналізують витрату (кількість місяців, кварталів). Для лікарських засобів, споживання яких змінюється залежно від періоду року, розрахунки роблять з урахуванням коефіцієнта сезонності:

W = Sxk, де W - потреба за місяць (квартал);

S - середня витрата за місяць (квартал) у досліджуваний період; к- коефіцієнт сезонних коливань, який визначають за формулою:

де S - фактична витрата за місяць (квартал) за минулий період; S_mean - середня витрата за місяць (квартал) за минулий період.

При складніших процесах коливання потреби повинні бути введені додаткові поправочні коефіцієнти.

Інший підхід ґрунтується на класифікації лікарських засобів залежно від широти терапевтичної активності. Згідно з цим підходом усі лікарські засоби поділяють на три групи:

• лікарські засоби специфічної дії;

• лікарські зароби, застосування яких нормоване;

• препарати широкого спектра дії.

Споживання препаратів специфічної дії залежить здебільшого від захворюваності, і тому потребу в них визначають з урахуванням рівня захворюваності і витрат лікарських засобів для лікування одного хворого в рік.

Розрахунок роблять індивідуально для кожного препарату за формулою:

де W- потреба у препараті специфічної дії на рік;

D_c - витрата препарату на один курс лікування для одного хворого; G_c- кількість курсів лікування на рік;

Р₍ - передбачувана кількість хворих на дане захворювання на рік. Отримані результати необхідно співставити з фактичною динамікою споживання даного препарату за минулі роки і за поточний період, виявити відхилення і в разі необхідності внести відповідні корективи.

де M_s - передбачувана захворюваність; М_с - захворюваність у поточному році; Т_т - тенденція зміни захворюваності; М_р - захворюваність на початок минулого року Крім загального підходу до визначення потреби у специфічних препаратах, є авторські опрацьовані розрахункові формули і методики, які дають можливість визначити потребу в лікарських засобах.

Так, визначення потреби у протипухлинних препаратах ґрунтується на показниках про кількість хворих із кожного виду онкологічних захворювань, розрахунковому коефіцієнті використання кожного препарату на одного хворого нарік і постійній величині для встановлення перехідного запасу лікарських засобів в обсязі квартальної (число 1,25) і піврічної (число 1,5) потреб. Кількість хворих із кожного виду онкологічного захворювання визначають за формулою:

де О - кількість хворих із кожного виду онкологічного захворювання;

А - кількість хворих певного виду захворювання, що перебувають на обліку; В - питома вага хворих, які потребують госпіталізації;

С- питома вага хворих, яким передбачена активна хіміотерапія у лікувальному закладі; D - питома вага хворих, яким передбачена хіміотерапія амбулаторно; Г~ очікуваний приріст хворих у календарний період, за який визначають потребу в лікарських препаратах. Потребу у протипухлинних препаратах розраховують за формулою:

де W- потреба у препаратах специфічної онкологічної дії; О_п - розрахована кількість хворих певної локалізації;

К_п - коефіцієнт використання кожного з препаратів для даного виду захворювання; т - розрахункова доза препаратів на одного хворого на рік; 1,25 - постійна величина, яка передбачає перехідний запас в обсязі квартальної потреби. Для визначення потреби у протидіабетичних препаратах рекомендовано розрахункову формулу, яка запропонована П. Д. Курашем:

Розділ 4. Моделювання закономірностей фармацевтичного ринку і дослідження
маркетингових можливостей фармацевтичних підприємств________________

де W- потреба у препараті на рік;

а - кількість обслуговуваного населення; b - середньодобова потреба у препараті;

с - ступінь захворюваності (кількість хворих на 1000 осіб населення) у досліджуваному році. Розрахунок потреби в лікарських засобах, що їх застосовують для наркозу, роблять з урахуванням загальної кількості операцій, з них - під наркозом, використовуваних доз наркозних препаратів, коефіцієнтів використання кожного з препаратів, відсотка зміни кількості операцій.

Потребу в рентгенконтрастних препаратах визначають з урахуванням питомих показників рентгенологічних досліджень населення, у тому числі контрастних. Ураховують також застосовувані дози і питому вагу використання того чи іншого препарату.

До препаратів, споживання яких нормоване, відносять переважно лікарські засоби, які мають наркотичну і психотропну дію, а також прекурсори. Згідно з чинними наказами, для таких препаратів встановлені максимальні норми споживання на 1000 осіб населення на рік. Розрахунок проводять за формулою:

NxP

W= ,

1000 '

де N- норматив споживання для даного лікарського засобу на 1000 осіб населення на рік; Р - чисельність населення. До цієї групи належить також спирт етиловий. Річну потребу етилового спирту визначають за формулою:

/=іде В- кількість ліжок, поліклінічних кабінетів тощо певного профілю;

N- норматив споживання спирту залежно від профілю ліжок, поліклінічних кабінетів тощо. Підставою для визначення потреби у препаратах, застосування яких не може бути пов'язане з одним видом захворювання (широкого спектра дії), є дані про фактичну витрату цих лікарських засобів. Фактична витрата, що її розглядають у динаміці за кілька років, ураховує всі фактори, які прямо чи побічно впливають на потребу лікарських засобів і виробів медичного призначення певного виду і дає можливість виявити тенденції їх застосування.

Основним засобом правильного обґрунтування потреби в медикаментах широкого спектру дії на найближчий період є використання інформації про обсяг і структуру фактичного використання за звітний (аналізований) період.