Ціноутворення у системі міжнародного фармацевтичного маркетингу

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1042

У країнах Центральної і Східної Європи, в яких функціонують системи медичного страхування, для встановлення еталонних цін використовують:

• мінімальну ціну в групі препаратів відповідно до класифікаційної системи АТХ
(Чехія, Словаччина);

• ціну вітчизняного препарату (Польща);

• мінімальну ціну одного з препаратів з однаковою міжнародною непатентованою
назвою (Румунія).

Основні наслідки державного регулювання цін на зовнішніх ринках

Дослідження підходів до регулювання цін, проведені Бостонською консалтинговою групою в десяти розвинутих державах світу: Великобританії, Голландії, Іспанії, Італії, Канаді, Німеччині, США, Франції, Швейцарії та Японії, дозволило зробити такі висновки:

1. Різні види втручань у функціонування фармацевтичного ринку (наприклад, контроль цін, обсягів продажу, матеріальних витрат тощо) широко застосовуються як у державному, так і в приватному секторах.

2. Темпи росту витрат однакові на контрольованих і некоитрольованих фармацевтичних ринках.

3. У країнах з державним контролем цін на ліки споживачі отримують доступ до нових препаратів для лікування серйозних захворювань (наприклад, серцево-судинні хвороби) значно пізніше, ніж в інших.

4. В Японії, де державні обмеження найсуворіші, повільно впроваджуються нові лікарські засоби. З нових препаратів, які з'явилися на світовому ринку за останні двадцять років, японським споживачам доступні менше половини.

5. У Великобританії статини, нові засоби для лікування хвороб серця, застосовуються удвічі рідше, ніж у США, що пояснюється ціновими обмеженнями.

6. У Німеччині на третину менше пацієнтів, ніж в інших державах, має доступ до сучасних антидепресантів і препаратів для лікування хвороб серця.

7. Державний контроль цін на ліки не дає суттєвої економії.

8. Незалежно від впливу на рівень витрат, втручання держави у фармацевтичний ринок достатньо часто має негативний результат, наприклад, збільшення витрат на інші галузі охорони здоров'я.

9. Різні форми державного контролю роблять безглуздою цінову конкуренцію на фармацевтичному ринку.

10. Деякі форми державного втручання спонукають фармацевтичні компанії на
правляти засоби і зусилля на розроблення препаратів місцевого значення, при цьому
глобальні задачі відсуваються на другий план і гальмується розвиток фармації як такої.

Отже, державний контроль цін на лікарські засоби може швидше зашкодити, ніж принести користь пацієнтам, позаяк вони не мають достатньо довго доступу до препаратів, які широко застосовуються в інших країнах.

Виходом з цієї ситуації для урядів різних країн є:

• заохочення конкуренції між фармацевтичними виробниками, застосовуючи її як
засіб контролю цін на користь пацієнта;

Розділ 10. Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу

• забезпечення широкого доступу до лікарських засобів, щоб рішення могли приймати лікарі і пацієнти, а не урядовці;

• заохочення розробки нових ліків із забезпеченням надійного захисту інтелектуальної власності.