Метод надбавок

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1233

Цей найпоширеніший метод ціноутворення належить до витратної моделі. Згідно з цим методом ціну лікарського засобу визначають додаванням до витрат на його виробництво і збут певної надбавки.

Існує два способи визначення цієї надбавки і внесення її у ціну препарату.

1) Розрахунок здійснюють, виходячи із собівартості ліків:

де Н _п - надбавка у відсотках до ціни продажу.

Загалом надбавки вищі для лікарських засобів із великими витратами на складування та зберігання і уповільненим обігом.

При використанні даного методу ціноутворення не враховують поточні зміни попиту й конкурентне оточення. Це означає, що використання твердих надбавок досить часто веде до неоптимальних цінових рішень.

І все ж даний метод дуже популярний з огляду на декілька причин:

• по-перше, він простий у використанні, адже фірма значно більше знає про власні витрати, ніж про ринковий попит;

• по-друге, якщо всі виробники галузі застосовують саме цей метод, то ціни на їх лікарські засоби будуть близькі, і цінова конкуренція не набуде жорстких форм;

• по-третє, багато виробників і споживачів вважає, що метод середніх надбавок найбільш коректний і не дає можливості кожній із сторін збагачуватися за рахунок іншої.

Найбільшого ефекту від використання цього методу можна очікувати, якщо брати середні надбавки по галузі лише за орієнтир, а далі ціну коригувати з урахуванням кон'юнктури конкретного ринку.