Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Приклад створення позитивного образу фармацевтичної фірми на зовнішньому ринкуДата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1000
Представництво американської фірми "Колгейт" у Малайзії отримало претензію, суть якої в тому, що при виробництві у зубну пасту нібито додавалося свиняче сало. Слухи поширювалися швидко і повсюди. Розвернулася активна кампанія про заборону зубної пасти. Перед представництвом фірми постала проблема припинення поширення негативних слухів ідоведення до ісламської спільноти даних про цілющі властивості пасти. Була намічена оперативна PR-програма, яка включала: • бесіди з мусульманськими лідерами; • роз'яснюючі листи численним респондентам, а також керівництву шкіл, дитячих • підготовку спеціальних PR-звернень; • серії роз'яснювальніх публікацій в ісламських журналах і газетах, виступів на Усього було підготовлено 3380 PR-звернень. Але перед тцщ як відправити їх наміченим адресатам, з території заводу-виробни-ка була організована телевізійна передача із запрошенням провідних спеціалістів Малайзійського державного інституту стандартів і промислових досліджень, а також популярних журналістів ісламських видань. Авторитетні експерти зробили висновок, що в пасті "Колгейт" немає свинячого сала. Разом з висновком PR-звернення та з чистими бланками для відповідей на питання типу: "Задоволені ви надісланими роз'ясненнями?", "Хотіли б ви відвідати для бесіди торгове представництво чи завод?", "Чи є у Вас будь-які додаткові побажання?" було розіслано численним респондентам. В результаті слухи затихли, ситуація нормалізувалася. Фірма з успіхом продовжує реалізовувати зубну пасту на ринку Малайзії. Регулювання реклами лікарських засобів для населення в країнах ЄС Згідно з директивою Ради ЄС від 31 березня 1992 p., реклама лікарського засобу іповиннасприяти його раціональному застосуванню шляхом надання об'єктивної інформації без перебільшення властивостей препарату і не повинна вводити в оману І В Європі заборонено рекламувати лікарські препарати, які: І • відпускаються тільки за рецептами; І • містять наркотичні або психотропні субстанції. І Крім цього, в державах ЄС забороняється при рекламуванні населенню згадувати такі Ішороби:туберкульоз, венеричні захворювання, інші небезпечні інфекційні хвороби, онко-Іюгічнізахворювання, хронічне безсоння, цукровий діабет та інші хвороби обміну речовин. І Реклама на лікарські засоби не повинна містити матеріалів, які: І • створюють враження, що медична консультація або хірургічна операція є необов'язковою, особливо коли вказано діагноз або передбачається лікування поштою; Розділ 10. Формування комплексу міжнародного фармацевтичного маркетингу • дозволяють вважати, що ефективність лікування гарантована, прийом препарату не супроводжується побічними ефектами або що його ефект переважає чи рівний ефективності іншого методу лікування або лікарського препарату; • дозволяють вважати, що людина стане здоровішою в результаті приймання лікарського засобу; • дозволяють вважати, що стан здоров'я людини, коли вона не буде приймати цей лікарський засіб, може погіршуватися (не поширюється на кампанії щодо вакцинації); • призначені виключно або в основному для дітей; • мають посилання на рекомендації вчених, медичних фахівців або осіб, які внаслідок своєї популярності можуть заохотити до вживання ліків; • дозволяють вважати, що лікарський прерарат є харчовою добавкою, косметичним або іншим харчовим продуктом; • дозволяють вважати, що безпечність або ефективність лікарського препарату обумовлена природнім походженням; • можуть за допомогою опису чи докладної демонстрації історії хвороби призвести до помилкового самодіагнозу; • відгуки про вилікування супроводжуються неправильними термінами, які викликають неспокій або вводять в оману; • використовують недоречні терміни, що викликають неспокій або вводять в оману, а також яскраві зображення змін людського тіла, викликаних хворобою, травмою чи впливом лікарського засобу на людське тіло або частину тіла; • згадують, що на лікарський засіб видана торгова ліцензія, тобто що препарат зареєстрований. Контрольні питання 1. Які можливі рішення стосовно міжнародних препаратів? 2. Які проблеми характерні для міжнародної політики лікарських засобів? 3. В чому суть фальсифікації лікарських засобів? 4. Які класифікаційні ознаки фальсифікації лікарських засобів? 5. Які причини появи фальсифікованих ліків? 6. В чому суть проблем установлення цін на міжнародні ліки? 7. Як виглядає процес розроблення міжнародної цінової політики? 8. Які цінові стратегії характерні для міжнародного ринку? 9. Яка роль торгових термінів «Інкотермс» у визначенні митної вартості ліків? 10. Яка роль державного управління у регулюванні цін на зовнішніх ринках? 11. Які основні наслідки державного регулювання цін? 12. В чому особливість каналів міжнародного розподілу? 13. Які напрямки горизонтальної інтеграції на міжнародному фармацевтичному ринку0 14. Які характерні риси вертикальної інтеграції та диверсифікованості на міжнародному фармацевтичному ринку? 15. В чому суть організації збутової логістики міжнародними фармацевтичними фірмами?
|