Дослідження поведінки покупців на споживчому сегменті фармацевтичного ринку

Дата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1464

те фармацевтичний ринок, зокрема і вітчизняний, розвивається за рахунок нових оригінальних препаратів і доведення до лікаря інформації про них та формування нових технологій лікувального процесу. Джерелами інформації € засоби системи наукової інформації про лікарські засоби та системи маркетингових комунікацій.

Подальшим етапом прийняття рішення є оцінка можливостей задоволення лікувального процесу.При доборі ліків лікар ураховує стадію захворювання, його ускладнення, індивідуальну сприйнятність окремих лікарських засобів, наявність у хворого і характер супутніх хвороб та фактори ризику.

При перебуванні хворого на стаціонарному лікуванні лікар встановлює наявність у лікувально-профілактичному закладі препаратів, планованих до призначення. У разі відсутності необхідних ліків у стаціонарі вирішується питання їх закупівлі. При цьому встановлюється наявність вказаних ліків у Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, що їх можуть закуповувати заклади охорони здоров'я, повністю або частково фінансовані з державного чи місцевих бюджетів, або у формулярному списку, якщо такий опрацьований у стаціонарі.

Важливе значення для лікарського забезпечення лікувального процесу у стаціонарі має також обсяг бюджетних асигнувань, обмеженість яких приводить до ситуації, коли хворий (чи його рідні) вимушений купувати необхідні ліки за власні кошти, незважаючи на державні гарантії щодо надання медичної допомоги безкоштовно.

Рівень платоспроможності хворого (його родини) має дуже важливе значення при оцінці лікарем можливості задоволення лікувального процесу в амбулаторно-поліклінічних умовах. Не останню роль відіграють психологічні й особистісні фактори хворого, оскільки чимало хвороб потребує тривалого і наполегливого лікування і відповідно супроводжується звиканням хворого до певних ліків.

Зваживши всі чинники, лікар приймає рішення про призначення лікарського засобу,котре може бути пов'язане як із ризиком побічних ефектів і ускладнень для хворого, так і з ризиком для авторитету лікаря серед хворих і колег. Важливе значення при прийнятті рішення мають психологічні фактори лікаря.Для розуміння мотивів поведінки лікаря необхідно вияснити, до якої групи за часом сприйняття ліків він належить: піонерів (першопрохідців), адептів (ранніх послідовників), ранніх імітаторів (ранньої більшості), пізніх імітаторів (запізнілої більшості), аутсайдерів (відстаючих) (рис. 3.10).

Під піонерами розуміють лікарів, які знають стільки ж про повий лікарський засіб, як їхні колеги, проте завдяки характеру новатора призначають цей препарат першими. Адепти - це лікарі, які призначення нового препарату починають під тиском власного „я" після ретельного аналізу рекламно-інформаційних даних і результатів використання лікарського засобу лікарем-інноватором. Ранні Імітатори - це лікарі, які призначають лікарський засіб після кількох років переконувань, а пізні імітатори - лікарі, які починають застосовувати препарат після успішного багаторічного використання колегами. Аутсайдерами є лікарі, які характеризуються стереотипним мисленням і починають призначати лікарський засіб після того, як він стає традиційним.

Подальшим кроком у процесі прийняття рішення з боку лікаря є виписування рецепта і консультування хворого.Завершальним етапом є оцінювання ефективності лікувального процесу,внаслідок чого можливе скасування призначення одного лікарського засобу і виписування іншого.

Рис. 3.10. Розподіл лікарів на групи залежно від часу сприйняття ними ліків.