Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
ЗЛ Моделювання купівельної поведінки оптової фірми та організації-споживача на _______________________________________ фармацевтичному ринкуДата добавления: 2014-10-29; просмотров: 1341
Рис. 3.13. Блок-схема відбору лікарських засобів для лікувально-профілактичного закладу • за анатомо-нозологічним принципом (засоби, які впливають на оиорно-руховий апарат, серцево-судинну систему, для лікування інфекцій тощо); • за терапевтичним застосуванням (наприклад, анальгетики, антибіотики, гіпотензивні засоби); • за фармакологічною дією (антикоагулянти, діуретики, вазодилятатори тощо); • за хімічною будовою (наприклад, алкалоїди, серцеві глікозиди, стероїдні засоби). Подальшим етапом є збір і аналіз статистичних дата про захворюваність та категорії пацієнтів за останні 12 місяців. Аналіз захворюватюсті полягає у ранжуванні кількості випадків кожної нозології, підрахунку їх питомих ваг. Водночас аналізують перелік використаних лікарських засобів, затрачених на лікування кожної нозології захворювання, через ранжування їх вартості і підрахунку питомих ваг. Порівняння двох
Розділ 3.Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення отриманих переліків дає бачення відповідності затрат на фармакотерапію у конкретному стаціонарі потребам лікування, тобто дає можливість визначити, які форми захворювання не одержали належної уваги, скільки обігових коштів для закупівлі лікарських засобів використано нераціонально. Результи аналізу відповідності витрат асигнувань на фармакотерапію потребам лікувального процесу в подальшому сприяють коригуванню закупівельних рішень. Для встановлення обсягу закупівлі конкретних лікарських засобів, виявлення життєво необхідних і важливих із них проводять ABC- і VEN-аналізи. Під АВС-аналізом розуміють розподіл лікарських засобів за трьома групами відповідно до річного споживання. Використані ліки розподіляють за порядком зменшення вартості закупок, розраховують питому вагу затрат на закупівлю кожного лікарського засобу. При цьому клас А - це 10-20 % лікарських засобів, на які затрачено 70-80 % обігових коштів, клас В - відповідно 20-30 % ліків і 5-Ю % коштів, клас С - 40-60 % ліків і 10-15 % коштів. Паралельно з ABC-аналізом проводять VEN-аналіз, який дає змогу встановити пріоритети відбору і закупівель лікарських засобів відповідно до їх класифікації на життєво важливі (Vital - V), необхідні (Essential - Е) і другорядні (Non-essential - N). Віднесення ліків до відповідних класів здійснюється на підставі оцінки висококваліфікованих лікарів-експертів. Приклад таких рекомендацій наведений у табл. 3.2. Експертам дозволено вносити додатково лікарські засоби, що не входили в перелік закуплених ліків і їх не використовували в умовах стаціонару, але, на думку експертів, вони необхідні для проведення оптимальної фармакотерапії. Таблиця 3.2 Базові рекомендації стосовно віднесення лікарських засобів до відповідних класів
Інтеграція ABC і VEN-аналізів є основою для прийняття рішення про внесення лікарських засобів у перелік для майбутніх закупівель, вилучення з початкового списку другорядних ліків та аналогів високої вартості.
3.4. Моделювання купівельної поведінки оптової фірми та організації-споживача на На основі отриманих вище результатів дослідження структури захворюваності та структури закуплених ліків, а також стандартів медичного забезпечення та рекомендацій експертів проводиться фармакоекономічний аналіз, який базується на класичному методі економічного аналізу - функціонально-вартісному аналізі. При проведенні фармакоекономічного аналізу: • визначають фінансові витрати на лікування в стаціонарі і на реабілітацію чи амбулаторне лікування певних груп хвороб; • оцінюють витрати при використанні альтернативних методів лікування, які забезпечують однакові результати; • оцінюють витрати і користь внаслідок використання фінансових засобів на різні медичні проекти; • порівнюють вартість різних альтернативних методів лікування, які відрізняються за ефективністю; • оцінюють витрати на додаткову користь, що може забезпечити повий метод терапії, якому притаманні додаткові ефекти. Таким чином, фармакоекономічний аналіз являє собою математичний інструмент оптимізації взаємозв'язку медичної та економічної ефективності роботи як конкретного закладу, так і системи охорони здоров'я в цілому. Медична ефективність проявляється у скороченні тривалості і зростанні результативності лікування, зменшенні числа повторних госпіталізацій та амбулаторних звернень при використанні нових технологій і методик лікування, а також інноваційних лікарських засобів. Економічна ефективність характеризується зниженням витрат на лікування при використанні ефективних лікарських засобів, запобіганням витрат, пов'язаних з втратою працездатності пацієнта та її компенсацією, запобіганням втрат робочого часу, які нестимуть рідні або друзі при відвідуванні пацієнта. Цей взаємозв'язок пропонується розглядати у вигляді матриці фармакоекономічного аналізу за критерієм "витрати-ефективність" (табл. 3.3). Як видно з даних матриці, оцінка альтернативних методів лікування передбачає дев'ять основних варіантів. Найбільш сприятливими при логістичпому відборі ліків до формулярного списку є чотири варіанти, тобто коли: 1) лікарський засіб має той же терапевтичний ефект, але зменшує витрати на ліку 2) лікарський засіб є ефективнішим і зменшує витрати на лікування; 3) лікарський засіб є ефективнішим і не змінює витрати на лікування; 4) лікарський засіб має високу вартість, але використання його зменшує необхідність Останній варіант ґрунтується на так званому "фармакоекономічному парадоксі": застосування вартісних (але ефективних) ліків часто є вигіднішим від використання дешевших препаратів через скорочення лікарняних витрат, які складають до 80 % загальної вартості лікування. Коли ж лікарський засіб не змінює витрат і результативності лікувального процесу, то його використання можливе залежно від доступності на ринку, країни-виробника (вітчизняний чи імпортний) тощо.
Розділ 3. Принципи маркетингового дослідження фармацевтичного ринку та вивчення поведінки споживачів лікарських засобів
|